В вересні стало відомо, що асоціація IT Ukraine отримала нового керівника — позицію обійняла Марія Шевчук. Редактор AIN.UA коротко розпитав її про актуальний стан справ.
Чому пішов Костянтин Васюк?
Буде працювати над власними проектами. Про це він оголосить згодом, думаю, ми не можемо про це говорити за нього. Це був його власний вибір.
Ви — новий керівник асоціації. Які завдання ставить перед собою асоціація на найближчий час: пів року, рік чи який у вас відрізок планування?
Я б сказала, що в цілому асоціація лишає всі свої пріоритети незмінними:
- відносини з владою;
- освітній напрямок;
- робота з основним стейкхолдером від екосистеми.
Моя власна експертиза — міжнародний напрямок, цьому також приділятимемо чимало уваги, але це було й раніше.
З нового — більше уваги на малий та середній бізнес. У нас останнім часом таких компаній в асоціації стає все більше, при цьому вони не мають стільки ж ресурсів, як великий бізнес, часто вразливіші і потребують більшого включення. Ми хочемо його надати.
Про що мова?
Давайте візьмемо якусь базову проблему. Великі компанії можуть акумулювати ресурси і відкрити декілька офісів за кордоном. Малий чи середній бізнес не має змоги вкласти у це сотні тисяч доларів, бо їх просто немає. Інший приклад — блекаути. Великий бізнес може заплатити консультантам, щоб ті їм склали BCP-плани та розповіли, як правильно діяти в складних умовах і що їм потрібно. Якщо у вас компанія на 50 людей, то ймовірно у вас таких ресурсів не буде.
Для такого бізнесу ми й хочемо запускати плани та ініціативи, які дозволять зменшити кількість подібних викликів.
Як асоціація оцінює стан індустрії зараз?
Зараз українській ІТ-індустрії не легко, але варто зазначити, що це спричинене не лише повномасштабною війною, але й зовнішніми факторами: через економічні проблеми людей скорочують по всьому світу, український кейс не є унікальним.
Я б також додала, що у нас є непоганий потенціал для зростання. Так, цього року ми вже не покажемо бажаного зростання, можливо проблеми залишаться і у наступному. У нас є головне — людський капітал. Так, сьогодні на ринку чимало джунів, що ще не знайшли роботу, але це люди, що мають бажання працювати у цій індустрії. Робота зʼявиться і у нас будуть ті, хто хоче і може її виконувати. Саме тому, коли хтось каже, що лише 10% джунів, що пройшли IT Generation, знайшли роботу, я не бачу у цьому зраду. Самі подумайте: щоб дати роботу всім цим людям — не потрібно будувати величезний завод, достатньо знайти клієнтів.
Більший виклик — робота на глобальному рівні. Потрібно ще більше говорити всьому світу: наші спеціалісти можуть робити ваші задачі — приїздіть подивіться, є і люди, і можливості, команди вчасно все деліверять. Сьогодні це важливий виклик для індустрії, який ми транслюємо на міжнародному ринку
Ще один момент, який ми також намагаємось показати — у IT є експертиза. І згодом цю експертизу можна буде імплементувати у відбудову країни. Величезна індустрія знаходить клієнтів за кордоном, заводить бізнеси сюди, залучає кошти, створює продукти. Індустрія створює робочі місця, дає змогу реалізувати себе, мати гідну оплату праці — це, насправді, зокрема й спосіб повертати людей в Україну. Галузь дуже мобільна, зрозуміла до масштабування.
Тому складнощі є, але ще більше ми бачимо можливостей.
Звучить дуже позитивно, але є факт, від якого нікуди не сховаєшся — індустрія по грошам не зростає котрий місяць поспіль.
Виглядає все дуже просто, але насправді так не є.
По-перше. Великі компанії відкрили офіси за межами України, частина їх людей працює тепер там — вони просто не заводять валюту в Україну в тих обʼємах, які заводили раніше.
По-друге. Деякі компанії почали менше заводити валюти, бо у нас зараз досить жорстке валютне законодавство і ти з цією валютою фактично нічого тут не можеш зробити, опції її використання дуже обмежені.
По-третє. Компанії менше заводять коштів, бо й менше витрачають: впали витрати на маркетинг, на якісь інші напрямки, як-от на найм. Самих спеціалістів стало у багатьох компаніях менше.
Та я певна, що це тимчасова історія і згодом ми побачимо розворот на 180 градусів, а отже — подальше зростання індустрії.
Що з вирішенням двох проблем, про які ринок практично благає весь час з початку повномасштабного вторгнення? Чи є взагалі якийсь прогрес у вирішенні питання тимчасового виїзду?
Особисто в нас досвід є. Учасники Асоціації минулого року виїжджали, і зараз виїжджаємо на спільні події.
Це не прозорий, не чіткий механізм. Він не зрозумілий. Якби в мене була компанія на 100 людей, я не знаю, куди написати, що зробити, щоб я виїхав на виставку в Берлін.
Все залежить від того, хто є співорганізатором. У нас був доволі прозорий механізм. Якщо ви є учасником колективного стенду, незалежно від того, ви є учасником асоціації чи ні, ви маєте бути відібраною компанією, зареєстрованою компанією, працівник має бути в штаті. Ми як асоціація гарантуємо повернення.
Тому для нас принципово питання репутації, відсутність бенефіціарних власників серед росії і Білорусі. Це питання, яке насправді є. Воно відноситься виключно до колективної участі, коли є підтримка держави, тому що тут багато ризиків.
Щодо публічного механізму відрядження — він не запрацював і не тільки для ІТ-індустрії, а й загалом для всіх індустрій. Ніяких преференцій ми не маємо.
І немає якогось руху вперед?
Перемовини — це постійна наша робота, адже для експортних індустрій виїзди для перемовин і укладання контрактів – це важливо. Ми вдячні за те, які механізми є і що вони працюють. Щоб покращити їх — знаходимось у постійному переговорному процесі
А як ви оцінюєте рівень бронювань?
По асоціації, поки що, позиція незмінна. Ті умови, які є наразі для бронювання, для нашої індустрії нерелевантні.
А є якісь пропозиції від вас?
Знову ж таки — наша команда постійно знаходиться у переговорному процесі: і прямо, і не прямо, ми намагаємось донести, як би це могло працювати для індустрії. Все відбувається повільно, але це складне політичне рішення, задіяно багато сторін.
Як загалом оцінює роботу з державою?
Тут все добре, ми мали плідний рік. В нас цьогоріч були і колективні стенди, і участь в подіях по всьому світу. Ми працюємо з Мінцифрою, Мінекономіки, Кабінетом міністрів, командами, що відповідальні за розвиток експорту. Ми багато працюємо над тим, щоб відвідувати релевантні події по всьому світу і транслювати головну тезу — ми можемо працювати і готові давати результат, незважаючи ні на що.
Минулого року сильним ударом стали блекаути. Скоро їх обіцяють знову. Це відлякує клієнтів заходити з проектами в Україну. Як цього року? Чи вдалось пояснити іноземцям, що місцеве ІТ може деліверити?
З великим компаніям набагато легше: коли в них є багато офісів за кордоном, вони можуть просто прописати якийсь план, коли якщо тут, умовно, все-все-все впало, то підхопить команда звідти, звідти, звідти і все зробить. Малий, середній бізнес, у якого немає офісів за кордоном, вони говорять з клієнтами про те, як підготувались: ось наші генератори, ось Starlink — все буде.
До того ж, з постійними клієнтами працювати легше. Вони вже в тому році подивилися, що навіть у найскладніші часи перфоманс був, робота робилась.
З новими клієнтами важче: їм потрібно все багато разів пояснити, донести, розповісти, пообіцяти. Тому, звісно, заводити нових клієнтів важко, але не неможливо.
