3 жовтня 2023 року Нобелівський комітет оголосив переможців премії з фізики. Її вручили групі вчених за спостереження надшвидкого руху електронів за допомогою надкоротких спалахів світла.
Премію отримали Ференц Крауш із Інституту квантової оптики Макса Планка та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, Енн Л’юйє зі шведського Лундського університету та П’єр Агостіні з Університету штату Огайо.
За даними Нобелівського комітету, ця група вчених «надала людству нові інструменти для вимірів світу електронів усередині атомів та молекул». Адже вони продемонстрували ефективний спосіб створювати надзвичайно короткі імпульси світла, які можна використовувати для вимірювання надшвидких процесів руху та зміни енергії електронів.
«Швидкоплинні події перетікають одна в одну, коли сприймаються людьми, так само як фільм, що складається із окремих кадрів, сприймається як постійний рух. Але якщо ми хочемо досліджувати справді короткі події, нам потрібна буде спеціальна технологія. У світі електронів зміни відбуваються протягом одної десятої аттосекунди. Це — настільки короткий проміжок часу, що у секунді так само багато аттосекунд, скільки секунд пройшло з часу виникнення всесвіту. У експерименті лавреати створювали імпульси світла настільки короткі, що їх вимірюють в аттосекундах. Тож їх можна використовувати для отримання даних про процеси всередині атомів та молекул», — йдеться у пресрелізі комітету.
Наскільки малі проміжки вимірюються в аттосекундах: зображення із сайту Нобелівського комітету
Робота цієї групи вчених надали можливість подальших досліджень тих процесів, які раніше були зашвидкі для того, щоб їх можна було вимірювати.
«Зараз ми можемо відкрити двері до світу електронів. Аттосекундна фізика дає нам можливість розуміти механізми, якими керують електрони. А наступним кроком стане їх використання», — говорить Ева Олссон, голова Нобелівського комітету з фізики.
Спрощену схему експериментальної моделі, якою займалися вчені, можна подивитися на сайті Нобелівської премії. Детальніше про їхній експеримент можна прочитати тут. Пояснення простими словами, чому такі експерименти — це круто, у Twitter співробітника Національного науково-природничого музею НАН України:
Отже, коротко про Нобелівську премію з фізики. Завдяки своїм експериментам цьогорічні лауреати змогли створити досить короткі спалахи світла для того, щоб зафіксувати надзвичайно швидкий рух електронів.
Нагадаємо, влітку 2023 року наукова спільнота чекала на результати, що мали би спростувати або підтвердити твердження корейських вчених про синтез надпровідника LK-99. Якби їхні результати вдалося би відтворити, то Нобелівську премію з фізики імовірно присудили би їм. Але, на жаль, дива не сталося.
