Мабуть, в кожного з нас є власне і стале уявлення про те, що таке «поїздка у табір». Для когось це частина найщасливіших дитячих або підліткових спогадів. А хтось так і не здійснив своєї мрії, і не мав можливості відчути, як це: змінити оточення, місце, потрапити в компанію нових людей, таких схожих і таких інакших одночасно. Дізнатися щось нове, чомусь навчитися, себе показати, подивитись на інших. І, можливо, стати частиною чогось великого і цікавого. І дуже добре, що разом з тим, що дорослішаємо ми, з’являються можливості, здатні втілювати наші мрії й фантазії.
Так в лютому цього року з’явився Platforma Camp – концептуальний виїзний творчий табір, який поєднав в собі всі основні компоненти лайфстайлу сучасної людини: освітню програму, спорт, музику, нетворкінг та відпочинок.
Перший захід відбувся в Буковелі, другий – влітку на київському морі, а третій планується на 24-26 листопада, на якому організатори запросили у хедлайнери дрім-поп гурт Latexfauna, та очікують зібрати понад 150 учасників.
Про бізнес-цілі, про цінності, про місію існування проєкту Platforma Camp, чим вирізняється і що нового дає людям, – ми розпитали у його засновника, Рефаеля Юха.
Моє враження з того, що я побачила поки готувалася до інтерв’ю: Platforma Camp – це щось живе, несподіване, вируюче, незабутнє. Як вам це вдається і що надихнуло на створення?
Дякую. Наші кемпи саме такі. Що надихнуло… Напевне, власний досвід життя і роботи після повномасштабного вторгнення в нашу країну. Постійний пошук мотивації, переоцінки важливих та неважливих речей, оновлення оточення. Бо хтось поїхав, хтось приїхав. Особисто в мене воно сильно змінилося. Відчуття, що пора починати піклуватись про свій ментальний стан і підтримувати себе в тонусі. І розмова з моєю подругою, співзасновницею КАМА, Анею Вовк, яка розказувала мені про задум фестивалю, що поєднує освіту і лайфстайл. Спочатку ідея цього поєднання була для мене не очевидною, але в дискусії з нею я зрозумів, що насправді така ідея має великий сенс. І що саме зараз люди потребують нових форм і форматів відпочинку, іншого виду натхнення.
Я відчуваю, що вторгнення стало ще й розривом соціального тла, суцільним і різноплановим спустошенням для всіх нас. Це жорстока трагедія, через яку ми втратили друзів, колег, партнерів, що були частиною наших соціальних і професійних спільнот. З ними була знищена екосистема, яка роками будувалася в Україні. Тепер ми живемо з безліччю лакун і часто не розуміємо, як їх подолати.
Мені здається, що для самого процесу творення і відчуття повноти існування ми постійно покладаємось на людей навколо нас. І саме тому нам потрібно побудувати нову екосистему. Власне для цього ми й придумали Camp, де можна створювати нові зв’язки, співпрацювати, подорожувати країною і закохуватися в неї ще більше, в людей навколо нас та їхні ідеї, відчути вдячність та натхнення.
То для кого створений цей кемп?
Для людей. Для людей, якім потрібні час і місце аби перезавантажитись та налаштуватись. Бо під час кемпу ми не намагаємось планувати наше «теперішнє», а тільки майбутнє, де можливим є будь-що, будь-який сценарій.
Бо ми маємо думати про майбутнє. Але ми не можемо постійно планувати власне майбутнє, керуючись страхом перед тим, що відбувається. Рано чи пізно необхідність діяти стає рушійною силою. Ніхто не знає, що відбудеться з нами завтра, за годину чи через рік. А людина все одно має потребу робити щось вже сьогодні, а не очікувати на кращі часи.
І коли приходить це усвідомлення, вже неважливо, чи ти представник креативної, ІТ-індустрії, займаєшся нерухомістю, виробництвом або ресторанним бізнесом. Якщо ви в цьому місці щоб діяти, створювати нове і рухатися вперед. Якщо ви думаєте про те, як зміцнити цю країну через нові проєкти та продукти гордо Made in Ukraine. Якщо ви створюєте нову соціальну атмосферу, що посилює віру та сприяє перемозі, вже відновлює чи допоможе у відновленні країни в майбутньому, ви – один чи одна з нас. І саме так, через простір нових зв’язків та ідей, де люди відкриваються один одному, демонструючи свої унікальні історії та досвід, ми створюємо сучасність. В цьому наша Місія.
Про аудиторію кемперів зрозуміло. А щодо спікерів – хто вони і як ви обираєте теми, людей, є якась філософія?
Platforma Camp народився в складних соціально-політичних умовах як відповідь на виклики війни. У соціальних групах утворюються, грубо кажучи, прогалини. І, звісно, ніхто не може повернути конкретних людей, проте ми, як бізнес можемо, сприяти тому, щоб люди знайомилися між собою й утворювали нові соціальні зв’язки.
Любов і кохання, інклюзивність та відкритість, життя в моменті й міцна опора задля балансу — от основні принципи Platforma Camp.
Любов і кохання, бо ми спонукаємо людей знайомитися, закохуватися один в одного, в себе, надихатися, співпрацювати. Учасники першого кемпу говорили, що ми дали їм можливість відчути себе дорослими дітьми. До того ж психолог та психотерапевт Євген Мазур дав їм інструменти, як боротися з маніпуляціями та кризами.
Інклюзивність та відкритість, бо немає значення із якої індустрії приходять учасники, головне, щоб вони мали бажання створювати нові зв’язки та бути частиною спільноти. Інвестиційний директор Horizon Capital Денис Сичков дуже зрозуміло пояснював, наприклад, як почати інвестувати, як працює ринок інвестицій в Україні, про венчурне фінансування, ця тема актуальна для представників будь-яких індустрій.
Життя в моменті, бо замість тривоги щодо майбутнього, заснованої на основі сторонніх прогнозів, виходимо з власних знань і можливостей на сьогодні. Ми вносимо зміни в реальність щодня і таким чином отримуємо те майбутнє, до якого прагнемо.
Концепція опори заради балансу закладена в нашу назву, Platforma, ми і є тією базою, що підживлює конструктивні ідеї та людей, які їх втілюють. Диджиталізація, маркетинг і реклама необхідні для кожного сучасного бізнесу, тож минулий раз у нас були лекції від керівника розвитку електронних послуг в Міністерстві цифрової трансформації Мстислава Баніка, стратега TWID studio Максима Ілюхіна, голови Київського Креативного Товариства Андрія Міщенка, засновника Bart&Fink agency, режисера і власника продакшну Tomin.film Олега Томіна.
Впевнені, що усе це разом допомагає нашим учасникам зараз і допоможе Україні перемогти й відбудуватися.
А як табір приводить бізнеси до їхніх довгострокових цілей?
Ми надаємо інструменти та запрошуємо до спільноти, яка в майбутньому може відродити втрачену екосистему. Вона своєю чергою послужить засобом впровадження інновацій, тестування рішень і подолання суспільних проблем. Це те, що потрібно нашій країні сьогодні. Через Platforma Camp ми об’єднуємо людей, що живуть в однаковому контексті та реальності, розуміють напрямок її розвитку, мають спільну мету і хочуть допомагати один одному. Platforma Camp – це місток в Україну завтрашнього дня.
Як ви балансуєте між двома, здавалося б, різнонаправленими аспектами – креативний/активний відпочинок та «прокачка» ділової «хватки»?
Вони завжди йдуть разом. Бізнес і задоволення насправді є супутниками, хоча поєднання цих двох речей не є інтуїтивно зрозумілою ідеєю. Я б хотів би більше звернути увагу на баланс двох інших аспектів: важкої реальності та легкої мрійливості.
Зараз ми живемо в режимі тотальної напруги. Ми постійно щось віддаємо: підтримуємо збори, допомагаємо друзям чи незнайомцям, волонтеримо, працюємо на перемогу – віддаємо себе. В цьому виявляється достатньо важко знайти місце, яке могло б не забрати, а навпаки, дати нам щось, якось нас відновити.
Напруга присутня буквально усюди – в наших головах, серцях, страхах і снах. Вони жорстко підпорядковані реальності, де ти не можеш нормально спати через чергову повітряну тривогу або новини. Тому сьогодні нам так важко мріяти й уявляти краще майбутнє: власну успішну компанію, родину чи грандіозний проєкт.
Атмосфера табору, концерти, різноманітні активності та особливі люди вивільняють простір для мрій. Усі наші кемпи проходять у мальовничих куточках країни, які можна назвати більш-менш безпечними, принаймні трохи безпечнішими ніж міста, куди росія спрямовує ракети частіше. Наступну локацію ми вже обрали й там є укриття на 200 осіб. І це офіційно підтверджене укриття. Тобто, ми маємо всі документи та висновки експертів, що там можна буде сховатися в разі повітряної тривоги.
Чим ваш кемп відрізняється від інших подібних програм/ретрітів і чому туди варто їхати?
Не знаю, про яких саме конкурентів йде мова. Я не відчуваю конкуренції. Ми робимо свій проєкт для нашої спільноти. Вона не ексклюзивна, до неї можна доєднатися. Але вона вже існує. Ми знаємо цих людей. Ми розуміємо, що вони виснажені справами, переговорами, зобов’язаннями. Тому посилюємо витривалість, оновлюємо навички й знання, збагачуємо коло знайомств учасників. Смачна їжа, спа, масаж — так, усе це має вигляд розваги, проте призначене, перш за все, підготувати учасників до нових челенджів. І в цьому сенсі Platforma Camp – це не ретріт. Тут люди роблять йогу та різні mindfulness практики не для того, щоб «розпочати заново», а для того, щоб продовжувати йти своїм шляхом. Тому я б не хотів, аби наш табір сприймали як заміський пікнік або таку собі базу для відпочинку. Скоріше, це тренувальна база для чемпіонів Олімпійських ігор і тих, хто хоче вдосконалити себе.
Я хочу підкреслити одну важливу річ. Ми не фокусуємося на індивіді й не створюємо поодиноких гравців. Ми будуємо спільноту, що володіє інструментами, необхідними для змін на краще. Універсальної формули успіху, звісно, не існує, проте є спільний контекст, подібні ситуації та ключі до їхнього розв’язання.
Вивченню різних смішних, героїчних і навіть трагічних історій про те, як бізнес-команди подолали певні складнощі, присвячена значна частина осінньої освітньої програми.
А що відбувається після? Чи є у цієї пригоди якесь продовження?
Після першого кемпу деякі учасники реєструвалися на другий вже сформованими групками. З другого кемпу прийшли на третій, бо Platforma Camp інтегрувалася в їхній лайфстайл. Так, кілька учасників стали клієнтами коворкінгу, але це не було кінцевою метою ініціативи.
Час від часу ми організовуємо івенти, щоб побачитись знов. Наші charity-події вже стали щомісячними. В серпні та вересні вони зібрали понад 1,5 млн гривень на допомогу армії. Крім того, люди постійно збираються самостійно і це дуже тішить. Вони роблять різні речі – зустрічаються, гуляють, люблять і працюють разом. Спільнота зростає в цьому сенсі.
Зараз Platforma Camp змінює позиціювання з івенту від Platforma на самостійний бізнес. І я вважаю, що він заслуговує власного простору. Тому наступний крок — це створення постійної локації. Там зустрічатимуться представники різних індустрій та професій, які б, може, ніколи й не перетнулися в «бульбашковому» діджитал-світі.
Ми намагаємося зрозуміти, як об’єднувати людей і створюємо своєрідну Гільдію, де замість посередників між людьми існуватимуть сталі прямі зв’язки. Передусім це стосується креативної та ІТ-спільноти, але існують також більш специфічні галузі. Наприклад, люди, що працюють з ШІ, текстильники, військові тощо. І з цієї точки зору ми бачимо доцільність не тільки у бізнес, але і у різноманітних соціальних проєктах. Наприклад, табір для людей, які повертаються з війни чи табори, спрямовані на розв’язання конкретних соціальних проблем.
Все це надихає, бо від самого початку ми хотіли, щоб люди знову закохалися у свої спільноти. Закохалися знову у своє оточення. Закохалися у самих себе. І це відбувається, що для мене є показником успіху.
