Дмитро Шоломко фактично очолював представництво Google останні 17 років, з дня запуску компанії в Україні. Як стало відомо AIN.UA з власних джерел, на початку жовтня 2023 року він покинув Google. Шоломко та пресслужба компанії підтвердили, що він пішов з компанії, але деталі не коментують.
«Ми підтверджуємо, що Дмитро Шоломко більше не очолює наш офіс в Україні. Наша прихильність до України залишається пріоритетом, і ми розпочнемо пошук нового керівника», – заявили в Google.
Google Ukraine на сьогодні — це близько 100 людей та, за оцінкою ексвидавця AIN.UA Іллі Бошнякова, від $300 млн до $450 млн виручки на рік. І майже весь час ці показники йшли вгору. Ще три роки тому український офіс мав вдвічі менше співробітників. Щодо фінансових показників, відомо що ТОВ «Гугл» посіло 24 місце в списку найбільших платників податків в Україні за 2020 рік, заплативши близько $100 млн. У 2019 Google перебував на 75 місці і сплатив до $28 млн податків, а у 2018 році – на 101 місці.
На думку співрозмовника редакції з рекламного сейлз-хауса, повний виторг з українського регіону за рекламу у глобального Google у 2021 році склав $750-800 млн. Не все це йде від Google Ukraine, але їх частка точно більше, ніж $130 млн, які нарахував «Спарк». Зі слів CEO та власників чотирьох помітних продуктових компаній з України, які працюють на глобальний ринок і купують рекламу у Google, у 2022-2023 роках їхні маркетингові бюджети або не скорочувались, або скоротились не суттєво. Відповідно, можна припустити, що Google Ukraine також мав незначну просадку.
Яка історія Google в Україні за 17 років під керівництвом Шоломка?
AIN.UA пише про українське ІТ з 1999 року, і про Google Ukraine накопичився неабиякий архів. Втім, до 2009 року він доволі скупий.
У 2006 році глобальний Google вирішив відкривати офіси в Польщі, Туреччині, Чехії, Ізраїлі та росії. Серед них рф і Туреччина вважались в компанії найбільш перспективними. Ще низка країн, серед яких і Україна, — були під питанням. В цих країнах компанія найняла скаутів з ціллю зрозуміти потенціал регіонів, і вже через рік, в 2007 році, скаут на ім’я Дмитро Шоломко очолив новостворене українське представництво Google. Та не отримав домен. Виявилось, що в тому ж 2006 році, коли Google почав вивчати країну, український сквотер зареєстрував ТОВ «Гоу Огле» – і під це отримав Google.ua. В різні періоди йому також належали Forbes.ua, Interfax.ua та Naftogaz.ua. Google пішов до суду.
2009-й кілька ринкових гравців пригадують як рік, в якому Google Ukraine побачив історичне дно і був близький до закриття. Але цей рік також припав на розквіт перших українських продуктових IT-компаній, які працювали на глобальний ринок. До цього, говорячи про великий ІТ-бізнес, Україна була країною винятково аутсорсу. Google Ukraine послідовно вчив продукти, як ефективно і правильно витрачати маркетингові бюджети з Google, і в цей спосіб отримував їх собі в портфоліо. Власне, це найпопулярніша новинна тема з тегом «Google» в архіві AIN.UA за цей період. В цьому ж році запускаються Google Maps, в AdWords стає можливим розраховуватись гривнею. Локалізують під Україну Google News. Тут треба зробити ремарку, що команда глобального Google, яка займається самим продуктом Google News і перебуває поза межами країни, розуміє українську реальність, здається, найгірше всіх інших команд, та попри скарги на фейки і пропаганду, й досі пропонує українцям російські новини.
2010 рік: локалізовані Google Alerts і інтерфейс YouTube. Втім, самого YouTube в Україні поки що немає.
2011 рік: важливий рік для Google Ukraine. Закінчились перемогою суди за домен google.ua, які тривали пʼять років. Відкривається офіс в Києві. Штат за останні кілька років виріс на сотні відсотків і тепер складає 7 людей! Під «Євро-2012» український Google запускає Google Street View. Річний дохід, після піке 2009-го, тепер сягає $25 млн — схожі цифри демонструють «Google Польща» та «Google Чехія». AdWords запустив таргетинг по містах України.
2012 рік: компанія відібрала у ще одного кіберсквоттера домен youtube.ua і офіційно запускає YouTube. Дивитись, звичайно, можна було і раніше, але запуск YouTube — це передусім про можливості для кріейторів реєструватись і виводити гроші в своїй країні. Адже, наприклад, молдавські відеомейкери та рекламодавці й по сьогодні реєструються на YouTube як румуни. З’являється можливість редагувати Google Maps, а також інформацію про свій бізнес на них.
2013 рік: голосовий пошук на Android і розпізнавання рукописного тексту в Gmail та Google Docs локалізовані українською.
2014 рік: українські розробники отримали змогу продавати свої застосунки через Google Play.
2017 рік: Google Ukraine запустив Android Pay. В українських банках кажуть, що це сталось на два роки раніше запланованого глобальним Google. Через пів року це призведе до запуску в Україні Apple Pay.
2018 рік: в Україні запускається YouTube Music і YouTube Premium на заміну Google Play Music.
2020 рік: Преміум-можливості в YouTube, G Suite та Ad Grants стали безоплатними для українських громадських організацій. Google Україна фактично переходить на рівень офісу з R&D-центром, хоча і невеликим. У купленого Google розробника серверних рішень CloudSimple, виявляється, є офіс в Києві, який після покупки в найближчий Google R&D в Польщі переїжджати не став. Під час підготовки цього матеріалу знайдено ще одну покупку Google, до 10 співробітників якої на Linkedin відмічають своєю локацією Україну. Мова про кібербезпекову компанію Mandiant, яку Google купив у вересні 2022 року, вже під час повномасштабного вторгнення рф. Українські співробітники Mandiant мали поповнити R&D Google Ukraine.
2023 рік: «Google Україна» запустила Bard та Google Play Games для ПК.
Україна в Google
Серед півтори тисячі текстів за тегом Google на AIN.UA, окрім новин про Google в Україні, також великий пласт — про Україну в Google. Так, наприклад, компанія щорічно публікувала топ пошукових запитів українських користувачів, по яких можна було прослідкувати настрої в суспільстві. Топ пошукових запитів у 2013 році та раніше — переважно серіали, кіно та великі події на кшталт Євробачення. У 2014 до них додались «де зараз Янукович?», назви нових новинних сайтів і «курс долара». У 2015 — «новини Донецька», «нащо путіну Сирія» і «летальна зброя». У 2016 — Brexit та PokemonGO, у 2017 році — НАЗК та «не працює ex.ua». У 2018 — знов виключно події, кіно і серіали. Додатково в статистиці за 2018 повідомляється: українці перестали гуглити криптовалюти.
Звіти щодо українського YouTube еволюціонували від дещо наївних рекомендацій «5 каналів, на які варто підписатись» у 2014 до статистики і великих цифр у 2021: українських каналів із 100 000+ підписників стало більше на 35%, а мільйонників — на 45%. За межами України за квартал їх переглянули 1 млрд користувачів.
«Google Україна» навіть публікувала інформацію про те, скільки запитів на розкриття персональних даних користувачів від українських органів задовольняє — до 2021-го їх було в середньому 20 на рік.
У 2014 на українських Google Maps з’явилися барикади та будинки олігархів, а також назви окупованих росіянами кримських міст замінили на декомунізовані. Останні, правда, не вдалось відстояти, і Google повернув їх до попередніх комуністичних назв. З того, про що писав AIN.UA, за часів ковіду і великої війни Google Ukraine запустили понад 10 програм для підтримки підприємців і ІТ-бізнесу: видавали ваучери на рекламу та Google Workspace для МСБ з України, гранти для бізнесів, заснованих жінками, та гранти на підтримку українських стартапів в польському хабі компанії на загальну суму $5 млн.
З 2013 по 2016 роки завдяки Google Ukraine українські музеї і стріт-арт почали з’являтись в Google Art Project, запустили сайти віртуальних подорожей по Ольвії в Миколаївській області, одеським дворикам та івано-франківському Прикарпаттю. На головній сторінці глобального пошуковика побували малюнки українського школяра Романа Барабаша, ілюстраторки Тетяни Якунової, художника Владислава Ерко, герої дитячого письменника Всеволода Нестайка та козаки з мультфільму Володимира Дахна.
Запуски та локалізації продуктів глобального Google — те, за що представництва Google в різних країнах конкурують між собою, і українське на чолі з Шоломком досі добре справлялось. А культурні, соціальні і безпекові проєкти поточної команди, над якими працювали по PR Марина Тарасова і по GR Олег Якімчук — демонстрували, що для поточної команди це було не тільки про бізнес, а й про серйозну проукраїнську позицію. Хто замінить Шоломка — наразі невідомо, адже публічної вакансії в Україні немає.
