«єБронювання» досі не запустили – що завадило та як виглядатиме цей механізм

За підсумками 2023 року частка IT у ВВП України становила 4,9%, а сама сфера є основним експортером послуг. Водночас з 2022 року галузь, найбільшими роботодавцями якої є сервісними IT-компаніями, що залежні від клієнтських замовлень, обговорює необхідність робочого механізму бронювання від мобілізації, зокрема для критичних для проєктів спеціалістів.

Торік стало відомо, що Міністерство економіки разом з Міністерством цифрової трансформації напрацьовують механізм електронного бронювання – «єБронювання», який мале запустити до кінця 2023-го. Втім, цього досі не відбулося.

AIN.UA поспілкувався з ключовими гравцями IT-ринку і розібрався в питанні бронювання працівників. А також звернувся до Міністерства економіки з питанням про запуск «єБронювання».

Як зараз компанії бронюють IT-фахівців

На початку 2023 року Кабмін запровадив правила бронювання для підприємств, що є критично важливими для економіки. Відстрочку за таким принципом можуть отримати не більш ніж 50% співробітників підприємства, але лише на 6 місяців. Кількість заброньованих може бути й вища, тільки якщо є обґрунтована потреба в цьому. Згідно з урядовою постановою, критично важливе для економіки підприємство відповідає трьом і більше критеріям з переліку:

• сума сплачених податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування перевищує еквівалент €1,5 млн;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент €32 млн;
• підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Перелік таких підприємств – за посиланням;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• розмір середньої зарплати працівників за останній квартал не менше за розмір середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату);
• підприємство є резидентом «Дія City».

Додатково критерії для визначення критично важливих для економіки підприємств могла встановити виконавча влада. Для IT-сектора в Мінцифри наголошували на важливості критерію резидентства в «Дія City», оскільки відповідність понад трьом критеріям з цього списку для IT-компаній є доволі складним завданням.

Процедуру бронювання неможливо пройти за один день. Вона потребує певний час і передбачає передачу та узгодження списку працівників до численних інстанцій: військово-цивільна адміністрація, Генштаб, органи виконавчої влади тощо. Для кожної встановили термін розглядання і утвердження списку. Загальна тривалість процедури бронювання – не більше ніж 28 днів згідно з постановою Кабміну. Водночас бронювання діє шість місяців – після цього треба повторно подавати заявку.

Водночас на сайті «Дія Бізнес» 20 лютого 2023 року був опублікований порядок бронювання співробітників для IT-компаній. Згідно з ним керівники можуть подати клопотання про визнання підприємства критично важливим для економіки і список військовозобов’язаних на бронювання. Цей алгоритм експерти Мінцифри представили під час зустрічі з IT-Комітетом Європейської Бізнес Асоціації. Вони запевнили, що намагатимуться надавати зворотний зв’язок впродовж тижня – втім, цей термін може бути і подовжений через надмірне навантаження.

За даними видання DOU, через Мінцифри в Україні заброньовано 3498 ІТ-спеціалістів через Мінцифри. З них близько 1500 фахівців мають повторне бронювання. Такі цифри актуальні станом на 29 січня, їх редакції надали представники проєктного офісу «Дія City».

Скільки зараз заброньовано айтівців

За даними асоціації IT Ukraine, в Україні працюють майже 2300 IT-компаній та понад 362 000 IT-фахівців. Станом на листопад 2023 року забронювати вдалося лише близько 3400 спеціалістів, що складає менш ніж 1% від загальної кількості.

«Складність із бронюванням ключових IT-фахівців, яку ми маємо, негативно впливає на стан експорту та збереження темпів зростання галузі», – повідомила асоціація IT Ukraine в коментарі AIN.UA.

Львівський IT-Кластер наводить оптимістичніші дані: заброньовані приблизно 3500 спеціалістів станом на жовтень 2023 року з 242 000 IT-фахівців, що залишаються працювати в Україні. Вони зазначають: це менше, ніж 1,5% від усіх спеціалістів, «і це критично мало для стабільного функціонування індустрії». В спільноті посилаються на дослідження IT Research Ukraine  і підкреслюють, що кількість IT-фахівців за останній рік збільшилась на 7%. Водночас збільшилася і кількість українських спеціалістів за кордоном – на 20%. Наразі їх чисельність сягає 65 000, на противагу 55 000-57 000 торік.

Але звертають увагу: надати оновлені дані щодо кількості заброньованих може лише Мінекономіки.

Чому механізм бронювання недостатньо ефективний

Опитані редакцією представники IT-спільноти поділяють думку про те, що нинішній підхід бронювання розрахований на класичні галузі економіки і не враховує особливості IT-сфери. Наприклад, в Kharkiv IT Cluster вважають, що архітектура законів про бронювання побудована на радянській моделі економіки, в якій не було IT, сфери послуг та представництв іноземних компаній.

«Понад 80% собівартості IT-послуг – це саме витрати на людей, тобто саме люди є основою галузі. Сьогодні ми працюємо в умовах, коли замість мобілізованого українця комплаєнс закордонних клієнтів не дозволяє найняти іншого, бо ризики за три місяці опинитися у подібній ситуації невизначені, а значить – оцінюються як найвищі».

В Kharkiv IT Cluster звертають увагу на те, що у більшості галузей економіки досить значні цифри заброньованих фахівців за поточною урядовою постановою, що регулює процедуру бронювання, «водночас IT-галузь має близько 1% заброньованих від загальної кількості співробітників компаній». В цьому спільнота посилається на цифри, що неодноразово озвучувалися на конференціях та зустрічах різного рівня, але зазначає, що в текстовому форматі їх не оприлюднюють. Останні актуальні дані AIN.UA знайшов у матеріалі видання Forbes, який містить статистику від Кабміну. Згідно з нею, всього в Україні заброньовано 528 000 осіб, з них 2176 – відповідно до постанови №76. Найбільше бронювали фахівців в енергетичній галузі (163 000 осіб), транспортній інфраструктурі (76 000 осіб) та в агропромисловому комплексі (63 000 осіб). В IT-секторі показник заброньованих сягає 11 000 фахівців. Такі цифри актуальні станом на 13 березня 2023 року.

На думку СЕО Львівського ІТ-Кластера Степана Веселовського, нинішній механізм є незбалансованим для креативних та технологічних індустрій, де основою є ключові працівники з багаторічним досвідом та експертизою. Він наводить приклад фахівця рівня Senior, досвід роботи якого часто перевищує 10 років: «Вилучення таких людей з роботи є відчутним, а навчання того, хто міг би його замінити, – тривалим». 

Заміна ключових працівників іноді призводить до втрати замовника, це особливо негативно впливає на малі та середні компанії, які складають 43% українського ринку, зауважує Веселовський. Для них вихід ключових працівників з виробничого процесу означатиме не тільки зупинку проєкту, а й «неможливість продовжувати бізнес».

«Ми вже бачимо, що іноземні компанії почали обережніше укладати контракти з українськими вендорами. А можливість бронювати ключових працівників для техкомпаній може стати аргументом для клієнтів не відмовлятися від співпраці з українськими компаніями», – каже Степан Веселовський.

Що змінить «єБронювання» і чому новий механізм досі не запровадили

В липні 2023 року заступник міністра економіки Ігор Фоменко заявив про заплановану діджиталізацію процесу бронювання співробітників. У такий спосіб він анонсував запуск «єБронювання» – спільний проєкт з Мінцифри. Водночас Фоменко заявив про те, що для роботи «єБронювання» повністю перепишуть постанову Кабміну №76, яка зараз й регулює процедуру бронювання від мобілізації. Програму планували запустити до кінця 2023 року. Втім, її досі немає.

В Асоціації IT Ukraine кажуть, що сама процедура «єБронювання» не впливає на кількість заброньованих і не змінює критерії до бронювання в IT, а оптимізує ці процеси. За їхніми даними, наразі це питання допрацьовується. Затримку пов’язують з зареєстрованими у грудні законопроєктами про зміни в мобілізації (№10378 та №10379) – перший відкликали, а другий поставили на паузу, надавши на ознайомлення профільному комітету.

На думку команди Kharkiv IT Cluster, терміни діджиталізації процесу навіть в умовах комерційної розробки можуть змінюватися. Що стосується державних реєстрів, то тут питання у досить великій кількості нормативних документів, які мають супроводжувати всі етапи запуску.

«Але процес триває, тож згодом чекаємо на реліз», – дають оптимістичний прогноз в Kharkiv IT Cluster.

В Міністерстві економіки України повідомили AIN.UA, що запуск сервісу «єБронювання» відтермінували до моменту ухвалення змін до законодавства щодо мобілізації. На сьогодні робота над ними триває. В Міністерстві підкреслюють: система бронювання військовозобов’язаних працівників є однією зі складових, що зазнає змін внаслідок ухвалення нового закону. А система «єБронювання» має цифровізувати процес бронювання, пришвидшити його і зробити зручним для бізнесу.

Пропозиції IT-спільноти

Майбутня цифровізація бронювання, вочевидь, задовольняє всіх представників IT-галузі, з якими поспілкувався AIN.UA. Але більше питань і пропозицій спрямовані на сам процес бронювання, а не його формат.

VP of Global Shared Services Center SoftServe Сергій Мінаєв відзначив постанову №76. На його думку, це позитивні зміни у створенні чітких, прозорих та справедливих умов для бронювання співробітників. Зокрема, у компаній стало більше можливостей отримати статус критично важливого підприємства та забронювати співробітників. На думку Сергія Мінаєва, процес бронювання відбувається досить злагоджено і чітко. Втім, і до нього є зауваження.

«Єдине побажання – створити умови, аби державні установи, залучені у цьому процесі, мали достатньо ресурсів та інструментів для оперативного розгляду та опрацювання запитів на бронювання. Адже наразі спрогнозувати тривалість розгляду запитів дуже важко».

У Львівському IT-Кластері вважають, що цифровізація всіх функцій держави мінімізує корупційні ризики та дозволить бути більш ефективним. Але наголошують також на важливості збалансованих та дієвих механізмах бронювання ключових працівників.

Асоціація IT Ukraine повідомила в коментарі AIN.UA, що також долучилася до процесу впровадження процедури «єБронювання». В цьому питанні вони співпрацюють з Мінцифри, Мінекономіки та Генштабом. Учасники спільноти діляться експертизою, але розуміють, що доопрацьовувати та вдосконалювати процедуру будуть вже «на ходу».

«Комунікуючи з Мінекономіки, ми наголошували на наявних проблемах і просили їх врахувати при підготовці постанови про «єБронювання». Також наголошували на необхідності паралельного існування чинної процедури та «єБронювання», – повідомили в асоціації IT Ukraine.

Свої ідеї до ініціативи додала і команда Kharkiv IT Cluster. Вони стосувалися самого процесу подачі, чітких термінів розгляду заявки, прозорості процесу – тобто оновленої постанови, за якою має відбуватися процес «єБронювання». А також адаптації процесу бронювання під потреби сучасної економіки, в якій є не тільки підприємства промисловості, а й ІТ у форматі компаній, підприємців та представництв міжнародних компаній.

Як зараз виглядає український IT-сектор

• Експорт. Статистика Нацбанку України свідчить про щорічне зростання експорту IT-галузі. У 2022 році цей показник став рекордним за часи незалежності – $7,34 млрд. У 2023 році експорт скоротився на 8,4% і склав $6,7 млрд. Також є статистика щодо експорту з січня по листопад 2023 року – $6,11 млрд. За той же період у 2022 році вдалося експортувати $6,59 млрд.

«Відтак, 2023 рік стане першим за роки незалежності України, коли технологічна індустрія не покаже росту в порівнянні з минулим роком», – коментує показники 2023 року Степан Веселовський.

Він також зазначає, що комп’ютерні послуги складають 41,5% загального обсягу експорту послуг. Це найбільша частка серед інших послуг, що експортуються.

• Робочі місця. За даними Львівського IT-Кластера, одна компанія створює та зберігає 2,7 робочих місця, наймаючи одного IT-фахівця. Таким чином індустрія створила 608 000-615 000 робочих місць прямої та непрямої зайнятості.

Втім, важливість економічного сектору для добробуту країни не применшує необхідність національної безпеки та потенціалу для спротиву країні-агресору.