Наразі одним з найбільш популярних світових соцмереж вважають Instagram, Facebook, X (Twitter), TikTok та Reddit. Вони перейняли на себе функції інших популярних у минулому платформ, наприклад, TikTok так само показує короткі відео, як це колись робив Vine. Чи Instagram, який має функцію прямих трансляцій, як колись у Periscope.

В Україні, як і у всьому світі, відбувався певний «бум» соцмереж, якими користувались мільйони людей. Однак деякі з них із часом стали занедбаними, або і взагалі припинили існування.

AIN розглянув основні соціальні мережі, які вже стали «мертвими» для українських користувачів.

ICQ

Період популярності: 1998 — початок 2010-х

ICQ (назва походить від фрази «I Seek You»), відома в народі як «аська». Це був один із перших месенджерів, який захопив українських користувачів наприкінці 1990-х років. Соцмережу розробила ізраїльська компанія Mirabilis у 1996 році, однак у 1998-му сервіс викупила американська медіакомпанія AOL, а у 2010-му — російська Mail.Ru Group (зараз — VK).

Користувачі могли спілкуватися текстовими повідомленнями в реальному часі (для тих часів це було дійсно інновацією), відправляти файли та використовувати різноманітні статуси для вираження свого настрою. А також отримувати звукові повідомлення у вигляді характерного «О-оу».

Із часом ICQ втратила популярність через конкуренцію з боку інших месенджерів, таких як Skype та «ВКонтакте». У червні 2024 року ICQ офіційно припинила своє існування.

VK

Період популярності: 2006–2017

 

Найпопулярніша соцмережа в Україні до 2017 року. Платформа пропонувала широкий спектр можливостей: обмін повідомленнями, аудіо та відео, створення спільнот, публікація контенту, статуси, ігри, внутрішня валюта у вигляді «голосів» тощо.

Згідно з рішенням РНБО від 28 квітня 2017 року, доступ до сайту VK від 16 травня 2017 року заблоковано в Україні. Блокування провели в рамках санкцій України проти росії. Певний час українці ще користувалися соцмережею через VPN, але пізніше знайшли альтернативу у вигляді Facebook і Telegram.

VK досі існує, але зі значно меншою аудиторією через співробітництво з російською владою — з вересня 2014 року замість засновника Павла Дурова єдиним власником соцмережі стала Mail.Ru Group.

Myspace

Період популярності: 2005–2009

Одна з перших соцмереж, яка свого часу була популярною у всьому світі. Платформа дозволяла користувачам створювати персоналізовані сторінки, публікувати музику, фото, відео та дописи.

Myspace був особливо популярний серед музикантів, які використовували його для просування своєї творчості. У 2006 році соцмережа була найбільш відвідуваним сайтом у США, перевершивши за цими показниками Yahoo! та Google. У червні того року My space мав 80 % трафіку серед усіх користувачів соцмереж у Сполучених Штатах.

Згодом Myspace почав поступово програвати конкуренцію Facebook, зокрема через більш інтуїтивний інтерфейс останнього. Зараз Myspace існує здебільшого як нішевий сайт для музикантів, але вже давно не користується масовим попитом.

Google+

Період популярності: 2011–2013

Google неодноразово намагався конкурувати із Facebook і Twitter. У 2011 році компанія запустила соцмережу Google+. Головною перевагою платформи була інтеграція з іншими сервісами Google, зокрема Gmail і YouTube.

Однак Google+ не зміг запропонувати щось дійсно нове та унікальне, що призвело до швидкого спаду популярності. У 2019 році Google офіційно закрила соцмережу через низьку активність і проблеми з витоком особистих даних користувачів.

ASKfm

Період популярності: 2013–2017

Соцмережу запустили у 2010 році в Латвії як конкурента платформи Spring.me, де можна було анонімно ставити запитання іншим користувачам. ASKfm набув великої популярності серед підлітків і молоді в Україні.

Користувачі могли ставити одне одному запитання (анонімно та ні), відповіді на які могли призводити до масових обговорень. Популярність ASKfm зросла завдяки можливості відкритого та неформального спілкування, яке дозволяло користувачам дізнаватися більше про своїх друзів і знайомих. Однак платформа також стала об’єктом критики через випадки кібербулінгу, що розповсюджувався саме через анонімні запитання.

У 2017 році популярність платформи в Україні різко впала. Річ у тім, що ASKfm інтегровано з іншими соцмережами: Facebook, Twitter, VK. Після заборони останньої в Україні почали використовувати інші схожі з ASKfm сервіси.

Snapchat

Період популярності: 2014–2017

Snapchat став популярним в Україні на початку 2010-х років. На той момент він унікальний формат приваблював користувачів своїми масками та можливістю обмінюватись фотографіями та короткими відео з друзями.

Із часом аналогічні функції запровадив Instagram у форматі Stories, що призвело до відтоку користувачів зі Snapchat. Хоча платформа ще існує, її популярність значно зменшилась в Україні, поступившись місцем тому ж Instagram і TikTok. Водночас застосунок досі має понад 400 мільйонів активних користувачів, але здебільшого за кордоном.

Vine

Період популярності: 2013–2016

Так званий прародич TikTok і Reels. Vine став одним із перших сервісів, що дозволяв користувачам створювати та поширювати короткі відео тривалістю до шести секунд. Цей формат став неймовірно популярним серед українців, особливо серед молоді, яка створювала та ділилась веселими та креативними роликами. Однак після того, як Instagram впровадив функцію відео, а Twitter, який володів Vine, не зміг правильно розвинути платформу, сервіс був закритий у 2016 році.

Periscope

Період популярності: 2015–2018

Periscope був платформою для прямих трансляцій з усього світу. Застосунок набрав популярність одразу після свого запуску у 2015 році. Українці активно використовували сервіс для трансляцій різноманітних подій — від вечірок вдома до концертів. А у світі деякі користувачі показували хід протестів, а NFL у США взагалі робили інтеграцію для створення додаткового контенту під час матчів з американського футболу.

Проте після додавання можливості запускати прямі етери в Instagram, популярність Periscope почала спадати. У 2021 році Twitter, якому належав Periscope, офіційно закрив сервіс через низьку активність.

Nimses

Період популярності: 2017–2018

Український стартап, який поєднував у собі соціальну мережу та цифрову економіку. Користувачі заробляли «німи» — цифрові монети, що генерувалися за час, проведений у застосунку. Цю валюту можна було обмінювати на фізичні речі або похід в окремі заклади, де приймали. Проєкт розробили Давид Мироновський (СЕО й автор ідеї) та Андрій Сірченко (СМО).

Такий формат зацікавив багатьох користувачів та отримав підтримку серед інфлюенсерів. У середині 2017 року кількість користувачів застосунку сягала близько двох мільйонів на місяць. Окрім цього, там існувала система запрошень і промокодів. Проте складність використання та відсутність реальної економічної цінності німів призвели до швидкого зниження активності.

Із часом проєкт був фактично занедбаний, а у 2019 році з’явилася новина, що у Nimses фінансові проблеми. Тоді ж уперше стали відомі інвестори — двоє росіян, один із яких ексчиновник, співробітник українського фонду ICU (сам фонд стосунку до стартапу не має), а також український підприємець Євген Уткін.

У 2021 році стало відомо, що проєкт вмирає, а накопичені борги співробітникам так і не виплатили. Станом на сьогодні Nimses фактично не існує.

Clubhouse

Період популярності: 2020–2021

Clubhouse став справжнім феноменом під час пандемії COVID-19. Система запрошень створювала ілюзію «закритої тусівки», що тільки підіймало зацікавлень користувачів. Clubhouse — платформа для аудіочатів, де користувачі могли обговорювати різноманітні теми в режимі реального часу. Вона працювала у форматі лайв-подкастів, до яких міг залучитись кожен охочий.

Однак зі зняттям карантинних обмежень і запуском схожих функцій в інших соціальних мережах, наприклад, Twitter або Telegram, популярність Clubhouse різко впала. Зараз платформа залишається активною, але зі значною меншою популярністю, ніж роки тому.