Когда в продажу выходил первый iPhone, люди терпели очереди по многу часов, усталость, жару, позывы в туалет, приходили с палатками и спальниками, чтобы оказаться в числе первых покупателей. Редко какая индустрия может похвастаться такой безоглядной любовью клиентов. Кроме геймдева.
Клієнти геймдев-компаній не сплять ночами, беруть відгули на роботі в передчутті релізів, не шкодують грошей на Steam, шиють собі костюми персонажів ігор і називають на їхню честь дітей.
Рівень відданості цієї аудиторії можна оцінити як фіолетовий-епічний (наприклад, гравець Tibia вбив 9 років на те, щоб прокачатися до 999 рівня і розгадати загадку розробників). Ця аудиторія величезна: ще 1995 року геймерів було 100 млн, зараз у всьому світі – понад 2,6 млрд (оцінки щоквартальної аудиторії). Річний оборот геймдев-індустрії оцінюють у $100 млрд.
Не зовсім правильно буде говорити, що геймдев переживає бурхливе зростання в Україні: загальна кількість студій коливається на одному рівні, хтось із компаній закривається, хтось переїжджає (як 4A Games на Мальту), хтось розширюється (як Ubisoft, що запускає офіс в Одесі).
«Ринок перебуває в підвішеному стані. За офіційними цифрами він навіть зростає, але насправді він завис на критичній точці. Річ у тім, що на поточних платформах для продажу ігор конкуренція досягла свого апогею», – каже Богдан Несвіт, CEO харківської геймдев-компанії Crystal Clear Soft Development. Але все ж на цьому ринку чимало спеціалізацій, які можуть бути цікаві людям суміжних професій, які думають про зміну кар’єри.
У цьому матеріалі ми розповімо про те, що таке геймдев, які фахівці там потрібні, на які зарплати можна розраховувати, і де навчитися, загалом – як стати тим, хто робить ігри, якщо ви подумуєте будувати саме цю кар’єру.
Що таке геймдев
Гейм-девелопмент – це процес розробки гри під певну ігрову платформу. Це може бути гра для ПК, для консолей, для мобільних, для VR-шоломів, для розумних годинників тощо. Між консольними і ПК-геймерами триває застарілий холівар, подібний за розмахом до Windows vs. Linux або Mac vs. PC (кому цікаво розібратися в питанні глибше, можна гуглити pc vs. console і pc master race). Багато розробників і видавців не хочуть вибирати сторони – мультиплатформна розробка давно вважається трендом.
Геймдев – це царина існування універсальних експертів: ті, хто працює в геймдеві, як правило, знаються на тому, чим займаються колеги. А в ідеалі – мають дві професії, як астронавти NASA. «Як ігровий програміст, періодично виконую невеликі завдання, пов’язані з графікою, редагуванням у Photoshop тощо. Як казала наша начальниця: «Кожен програміст зрештою освоює фотошоп, а тестувальник – програмування», – розповідає Марк Цемма, ігровий розробник харківської компанії Pipe Studio.
Для створення гри потрібні мінімум три людини (або одна, що поєднує в собі ці вміння): художник, програміст і гейм-дизайнер. Але якщо заглибитися в тему, до самого процесу створення і підтримки ігор залучено значно більше фахівців:
програмісти архітектури гри,
програмісти ігрових фішок і режимів,
програмісти інструментів,
левел-дизайнери,
скриптери,
моделери,
аніматори,
художники,
творці концепт-арту,
творці текстур,
UI/UX-дизайнери,
лицьові аніматори,
саунд-дизайнери,
сценаристи,
локалізатори,
актори мокапа,
актори озвучки,
тестувальники,
менеджери проєктів,
продюсери.
І це, звісно, не весь список. На кожному етапі розробки або видання гри з’являються завдання під найрізноманітніші навички, до розвитку, просування і підтримки гри підключаються ком’юніті-менеджери, маркетологи, аналітики тощо. Оплата такої праці теж коливається залежно від регіону, розмаху ігрового проєкту, типу завдання.
Процес створення гри може сильно відрізнятися за ресурсами, командою, часом і результатом. Код, музику, сценарій, дизайн і 1000 рядків діалогу гри Unepic створювала одна людина, витративши на це два роки вільного часу. Над Grand Theft Auto V, що вийшла 2013 року, протягом чотирьох років працювало понад 1000 осіб, а її створення і маркетинг обійшлися у $265 млн. Для порівняння, бюджет «Книги джунглів», що отримала цього року «Оскар» за найкращі візуальні ефекти, дорівнює $175 млн.
Що це за 1000 осіб, які беруть участь у створенні, продажу та підтримці ігор? Відповідь – у наступному розділі. Але для початку – кілька історій про мотивацію в геймдеві:
У 2013 році 19-річний розробник так хотів потрапити в Bethesda на роботу, що витратив 2000 годин на створення моду для Skyrim – мод додавав до гри ще 25 годин геймплею, а його карта становила десь третину від оригінальної. Про нього написали ЗМІ, його підтримали на форумі. Бажану роботу він так і не отримав, але його забрала на роботу інша велика геймдев-компанія – Bungie.
2. Джон Гатрі з команди розробки Half-Life згадував 18-годинний робочий день без вихідних під час створення гри. В останні дні перед здачею, за його ж словами, особиста гігієна була на останньому місці. Перед дверима в його кабінет лежав коричневий килимок із написом «Ідіть». Партнер засновника Valve Гейба Ньюелла Майк Гаррінгтон в останній тиждень працював без перерв, тож у нього відросла борода. Останній баг із релізу виловили за хвилини до того, як відправити диск видавцеві.
Хто ці люди і як потрапити до їхніх лав
На цьому ринку затребувані програмісти найрізноманітніших напрямків, художники та гейм-дизайнери, а також адміністратори, менеджери та продюсери – тобто люди, які задають напрямки роботи, рахують зароблені гроші і запускають гру в життя. «Порівняно зі звичайними розробниками, які займаються розробкою ПЗ – робота тих, хто працює над ігровими проєктами, набагато більш творча і цікава. Це не кажучи про те, що величезний пласт фахівців – таких як гейм-дизайнери, моделери, аніматори тощо. – у звичайній розробці ПЗ або не затребувані взагалі, або затребувані досить рідко», – розповідає Олександр Хруцький, засновник Games Academy.
В Blizzard заслужених співробітників нагороджують справжніми мечами
На будь-яку з цих посад можна потрапити, не маючи досвіду саме в геймдеві, але досвід із схожої індустрії стане в пригоді. «Людина без досвіду навряд чи зможе претендувати на високу позицію і швидке кар’єрне зростання, як і скрізь в IT-індустрії, але трапляються винятки: прийшов на роботу простим тестувальником, зайнявся ігровим дизайном, піднявся до продюсера – і все це за кілька років. Потрапити одразу в «крутий геймдев» досить малоймовірно, так само як молодому акторові одразу потрапити на помітну роль у блокбастер. Більшість починає з невеликих студій і скромних проєктів», – розповідає Петро Ляховецький, гейм-дизайнер компанії Сгутек.
За допомогою Тетяни Євдокименко, засновниці Values Value – компанії, що займається рекрутингом для геймдеву, ми підготували довідку щодо деяких спеціалізацій у геймдеві та їхніх особливостей, про те, як можна потрапити на таку позицію, не маючи досвіду в геймдеві.
Ігрові програмісти
Що стосується сеніор-позицій, у геймдеві таких фахівців часто хантять безпосередньо. Круті фахівці не сильно просядуть за зарплатою, якщо перейдуть у цю галузь. Якщо мова про розробника без досвіду – у безлічі геймдев-компаній є стажування. Можна просто зробити розсилку по всіх великих геймдев-студіях із пропозицією: хочу вчитися, готовий заради цього якийсь час працювати за їжу. Звучить не дуже привабливо, зате, з іншого боку, якщо вдасться стати хорошим ігровим розробником, отримаєте мільйонні армії фанатів вашого продукту та хвалебні статті про красу вашого коду, на кшталт цієї.
«Тут усе набагато прагматичніше, ніж у софтових стартапах, і за рахунок великих обсягів роботи – часто важче. Щодо кар’єри: після 4-х років розробки на Unity мене вперто оцінюють як мідла. Більше $2000 на фултайм зазвичай не пропонують (для порівняння, в e-commerce я зараз ту ж суму заробляю, приділяючи кілька годин на день). Якщо ж говорити про кар’єрні перспективи: це не було моєю метою, але кілька людей, у команді з якими я починав в IT, зробили вражаючу кар’єру, перейшовши в Wargaming«, – розповідає інді-розробник Геннадій Уманець.
Для роботи в геймдеві бажано знати С++, він популярний завдяки максимальній швидкодії та можливості безпосередньо оперувати пам’яттю. «Знання скриптових мов теж важливі в геймдеві: особливо Python і Lua, причому не тільки для розробників. Дизайнерам рівнів, геймдизайнерам теж бажано вміти писати скрипти на тому ж VBA, щоб працювати з балансом ігор в Excel», – каже Марк Цемма.
Гейм-дизайнери
Гейм-дизайнер – це той, хто вигадує світ гри і його механіку. Він має розуміти основні механіки ігор, жанри, процеси розробки, моделі монетизації, вміти працювати з балансом, писати ТЗ і перевіряти його виконання, стежити за ринком і вміти працювати з аналітикою. Крім цього, потрібен величезний особистий ігровий досвід, гейм-дизайнер, який не грає, – це нонсенс. На початку кар’єри потрібно бути готовим пробивати собі шлях, погоджуючись навіть на $200-300 в обмін на навчання і досвід.
Гейм-дизайнер очима решти команди
«Багато розробників ігор починали свій шлях зі створення користувацьких сюжетів для ігор, наприклад, аматорські карти для стратегій типу Heroes of Might and Magic, Starcraft. Для гейм-дизайнера хороший досвід – та сама D&D, адже гейм-майстер за духом близький до творця ігор, ти займаєшся створенням ігрового середовища, контентом, який повинен зацікавити гравця», – розповідає Петро Ляховецький, гейм-дизайнер Crytek.
Самому Петру потрапити в геймдев свого часу допоміг саме досвід проведення настільних ігор: наприклад, D&D, настільна гра зі складними правилами, під час якої ведучий вигадує світ і пригоди в ньому, а учасники грають за героїв цього сюжету з вільною волею; успіх або неуспіх більшості подій у цьому світі визначається кидками кубиків-дайсів.
З ним згоден і Юрій Шевага, екс-гейм-дизайнер Frogwares, він також радить не забувати про безпосередній ігровий досвід: «Насамперед, потрібно грати і намагатися аналізувати свої почуття від різних ігрових елементів і ситуацій. Але не в штамповані блокбастери, а в маленькі й лаконічні інді – там легше розібратися і перейнятися. Наприклад – Inside, Don’t Starve, Darkest Dungeon, Banner Saga».
За словами гейм-дизайнера за покликанням та інженера-фізика за освітою Івана Джулая, для цієї професії не буде зайвим знання математики, наявність художнього смаку, обов’язкове вміння аналізувати ігрові механіки, розуміти поведінку людей, вміння чітко формулювати свої думки. З ним згодні багато колег по цеху.
«Завдання геймдизайнера – не зробити гру, а вкласти туди все те, що змусить користувачів її купувати. Зараз це не робота в задоволення, це знання ринку, розуміння механіки й аналіз конкурентів. Багато новачків відколюються, коли дізнаються, що гейм-дизайнер – це не ігри вигадувати, а володіти математикою, аналізом ринку, вміти рахувати цифри і розуміти психологію. Зі 100% гейм-дизайнерів лише 2% стають професіоналами, інші розчаровуються в професії», – вважає гейм-дизайнер Awem Games Ігор Саурон.
Художники
Щоб стати геймдев-художником, усе що потрібно – це талант, запал і бажання навчатися. Доведеться думати не тільки про закони перспективи або композиції, а й про те, що може сподобатися користувачам. Знайти першу роботу в геймдеві допоможе портфоліо, тестові завдання, фріланс-роботи в галузі. Хороша точка входу – конкурси для художників, у геймдеві вони проводяться регулярно. Також працюють профільні курси з навчання цифрового мистецтва.
«Художнику, який вирішив спробувати себе в геймдеві, варто приготуватися поглинати інформацію постійно і багато, стагнації індустрія не терпить. Потрібно постійно вивчати різні методики і хитрощі для підвищення якості роботи та оптимізації контенту. Корисно добре знати анатомію і класичний малюнок, практикуватися в скульптурі. Варто вивчати роботи іменитих колег по цеху і не соромитися запозичувати, як мінімум – для домашньої практики», – радить 3D-художник Юрій Кишинський.
Для художників-початківців рекомендують відеоуроки, як безкоштовні, так і платні – наприклад, Gnomon, вивчення портфоліо визнаних майстрів.
«Можу порекомендувати дивитися артбуки до ігор/фільмів, що вийшли. Вони покажуть, як робота кількох художників витримується в одному стилі і дадуть зрозуміти, який рівень навичок художника підійде для рівня конкретного продукту медіа. З негеймдев-закладів для художника близькими можуть бути виші, що викладають промисловий дизайн і малюнок/живопис – КДІДПІіМ ім. Бойчука, Львівська національна академія мистецтв, Харківська державна академія дизайну та мистецтва», – радить Іван Засядвовк, інді-розробник і 2D-художник із Миколаєва.
Іван навчався в місцевому виші на дизайнера інтер’єрів, і розповідає, що з усієї програми корисними в роботі виявилися тільки живопис і промисловий дизайн. «Наявність диплома під час прийому на роботу жодного разу не запитували», – каже він.
Адміністратори ігрових серверів
Як і фахівців з адміністрування офісних мереж та інфраструктури, зазвичай таких співробітників вирощують із сисадмінів. У цій сфері їм готові добре платити: медіана в одному із зарплатних опитувань за адміністрування серверів склала $2500. Це відповідальна робота – адміністратор ігрового сервера не може дозволити собі виїхати в п’ятницю на риболовлю і вимкнути телефон, якщо в нього в онлайні мільйон гравців, а сервер на вихідні якраз відчуває навантаження. Будь-яку поломку потрібно лагодити надшвидко – мова може йти про десятки і сотні тисяч доларів збитків.
Маркетологи
Маркетинг у геймдеві – це не тільки продажі гри і трафік, це робота з продуктом з етапу концепту і препродакшену. Потрапити в геймдев можна з позиції маркетолога із суміжних галузей, важливий досвід роботи з трафіком. На цій позиції доведеться займатися роботою з рекламними мережами, сервісами відеореклами, платформами, медіа, стримерами, відеоблогерами, які вже давно навчилися монетизувати такого роду просування. Потрібні глибокі знання аналітики, вміння працювати з цифрами та інтерпретувати великі дані. Досвідчені директори з маркетингу з успішними світовими хітами в портфоліо – дефіцитна спеціалізація в геймдеві, такий фахівець може розраховувати на зарплату $4000-5000 і навіть $8000.
«Бізнес-спеціальності (маркетинг, PR, біздев) – це, як правило, територія видавничих підрозділів ігрових компаній. Тобто це ще game-, але вже не -dev. Хоча є й винятки – наприклад, мобільний геймдев. Там ігрові студії, як правило, самостійно займаються просуванням своїх продуктів. Часто розробники шукають у свою команду фахівців з розвитку бізнесу, перед якими ставиться завдання пошуку нових партнерів і замовників. Але у великих ігрових компаніях, як правило, видавництво і розробка – це два різні підрозділи, які, зрозуміло, працюють у щільному контакті один з одним», – зазначає Дмитро Базилевич, country manager компанії Wargaming.
QA і тестувальники
Якщо компанія невелика, це може бути не окрема посада, а чиясь додаткова функція, але без QA гри не буде. Якщо йти працювати в QA в геймдеві з нуля, потрібно бути готовим «просаджуватися» за зарплатою, навіть на $200-300 з розрахунком на подальше зростання.
Топменеджмент, продюсери, менеджери проєктів
Основне завдання менеджера проєктів у геймдеві – проєкт, випущений у строк, у межах відведених ресурсів, відповідно до вимог. Завдання продюсера – комерційно успішний продукт, який може бути технічно неідеальним, тож ці два завдання можуть конфліктувати одне з одним. Зате ці позиції – серед найдефіцитніших у геймдеві. У геймдеві топи – часто самоучки.
На цих позиціях стане в пригоді досвід керівництва технологічним стартапом, топу великої компанії може допомогти досвід роботи з власною інді-командою (інді-студії, від independent – невеликі команди, що протиставляються великим розробникам і видавцям, і можуть дозволити собі більше свободи в розробці ігор).
«Останні 2,5 роки хороших продюсерів на ринку просто немає, оскільки у нас немає шкіл, цим фахівцям нізвідки братися. Коли ще працював в iLogos, весь час були відкриті вакансії на гейм-дизайнерів і продюсерів, доводилося їх вирощувати зсередини», – розповідає Олександр Штаченко.
Сам Олександр потрапив у геймдев оскільки з дитинства любив ігри, цілеспрямовано пішов навчатися на програміста, під час навчання влаштувався на роботу в клуб приставочних ігор «за їжу і доступ до приставок», де за 4 роки переграв у 2000 ігор, працював дизайнером, професійно займався кіберспортом із дисципліни Counter-Strike, керував ігровим клубом у Дніпрі, зараз займається продюсуванням ігор.
Аналітики
На ці позиції підійдуть фахівці з математичною або технічною освітою, можливо, з банківської галузі або компаній, що спеціалізуються на продажу трафіку. Така позиція може стати хорошим кар’єрним кроком для аналітика з FMCG. На початку не варто розраховувати на високі зарплати – 10 000-12 000 грн, але надалі можливе зростання до $1500-$2500.
«Будь-який аналітик, який аналізував e-commerce, може йти аналізувати ігри. Йому варто трохи поміняти майндсет, щоб розуміти психологію гравця, а не покупця, він повинен досліджувати, чи достатньо у гравця було вражень та емоцій від процесу, щоб заплатити на даному моменті гри», – каже Штаченко.
Біздев і продажі
На такі позиції можуть переходити сейлзи з IT, зокрема з аутсорсу, які вміють працювати з b2b. Хоча за даними зарплатних опитувань, які ми наводимо нижче, зарплати біздевів в Україні – дуже низькі, починаються з $220.
Ком’юніті-менеджери та саппорт
Успішну гру неможливо зробити без формування спільноти. Це люди, які відповідають за спілкування з гравцями, пояснюють нововведення в іграх, вирішують конфлікти. Тут у пригоді стане знання мов і досвід у SMM. Це – одна з точок входу для неспеціалістів, часто на такі позиції беруть студентів. Але це не означає, що вона – найпростіша або найдоступніша з усіх.
«Реалії роботи сильно відрізняються від того, як собі це уявляють самі претенденти. Чомусь багато хто впевнений, що це така собі легка точка входу в геймдев. Адже треба «всього-то з гравцями спілкуватися». Звідси і з’являються ком’юніті-менеджери, взяті з активних гравців, студенти на півставки та інші вчорашні модератори. При цьому якось забувається, що це людина, яка від імені компанії спілкується з кінцевим споживачем, що це – відповідальна робота», – розповідає В’ячеслав Маковецький, лід-ком’юніті-менеджер CreaGames.
Про те, як із любові до гри народжується зміна кар’єри, можна прочитати в історії Наталії Дмитрієвської, яка потрапила на позицію community developer в ісландську CCP Games (творці EVE Online) завдяки своєму геймерському досвіду.
HR/рекрутери
На такі позиції в геймдеві можна потрапити після курсів з IT-рекрутингу, за знайомством. Але на знайомство з галуззю доведеться витратити щонайменше півроку. Досвідчені фахівці приходять у галузь зазвичай з IT і телекому.
PR
PR-фахівці в геймдеві займаються рівно тим самим, що й скрізь, – підтримкою і просуванням проєкту та/або компанії, бренду роботодавця, тут, як і на багатьох інших позиціях, важлива особиста зацікавленість фахівця в ігровій тематиці. Точка входу – експертиза в суміжних галузях (digital, SMM для телекому, IT-компаній).
Кілька загальних порад про те, як новачкові потрапити в галузь
Стажування (їх в Україні проводять великі студії на кшталт Ubisoft або Gameloft).
Ігрові конференції, івенти (DevGAMM, Games Gathering, GetIT, Lviv Gamedev Conference, Game Craft Conf).
Розділи вакансій, Facebook-стрічка ігрових студій, інді-проектів, профільних груп у соціальних мережах (наприклад, часто вакансії публікують у спільноті Game Developers – Ukraine).
Багато компаній вважають за краще шукати кандидатів віральним способом усередині тусовки, просто розшарюючи оголошення в соціальних мережах серед знайомих і пропонуючи бонус за рекомендацію фахівця (від пляшки хорошого алкоголю до суми місячної зарплати знайденого співробітника).
Але розраховувати на те, що пощастить одразу потрапити в круту студію, не варто. На запитання «Як новачкові отримати місце в крутому геймдеві» багато хто з опитаних редакцією фахівців відповів: «Ніяк».
На які зарплати можна претендувати на таких позиціях? Наступний розділ – про те, скільки платять у геймдеві професіоналам і новачкам.
Потрібно більше золота
На початку року відомий геймдев-експерт Сергій Галенкін публікував дані свого щорічного дослідження – опитування щодо зарплат у галузі. Для українського ринку картина мала такий вигляд:
Україна
Курс гривні до долару – 28
Людина
Медіана з/п в $
Медіана з/п в грн
Середній стаж
Вигідність
Програміст, інженер
61
$1 710
47 880 грн
4,7
111%
Художник, аніматор, моделер
50
$1 250
35 000 грн
4,9
79%
Геймдизайнер
29
$1 200
33 600 грн
4,7
78%
Продюсер, аналітик
11
$2 500
70 000 грн
7,0
125%
Біздев, управління
18
$2 050
57 400 грн
6,9
104%
Звуковик
3
$1 000
28 000 грн
6,0
56%
QA, тестер, підтримка
8
$615
17 220 грн
3,0
51%
Маркетинг, піар, КМ
8
$1 100
30 800 грн
5,0
69%
Видання, локалізація, оперування
0
#N/A
#N/A
#N/A
#N/A
Журналіст, блогер, летсплеєр
3
$500
14 000 грн
4,3
34%
Інді на всі руки
4
$575
16 100 грн
4,8
37%
Зростання % до 1 року
Зростання грн. за рік стажу
Стаж
1
21
$600
16 800 грн
2
27
$1 000
28 000 грн
167%
7 467 грн
3-5
86
$1 450
40 600 грн
242%
5 950 грн
6-10
44
$2 000
56 000 грн
333%
4 900 грн
>10
17
$2 500
70 000 грн
417%
4 092 грн
Свіжих досліджень щодо зарплат на українському ринку – не так, щоб багато. Не варто повністю орієнтуватися на зарплатні опитування айтішників: за словами Тетяни Євдокименко, на entry-level-позиції в геймдеві зарплати загалом нижчі за аналогічні пропозиції в інших IT-галузях: для орієнтації від зарплат на DOU можна віднімати близько 30%. Тетяна в червні опублікувала результати власного зарплатного опитування, де зібрано дані щодо зарплат в Україні, Білорусі та РФ за всіма основними спеціальностями в геймдеві, від тім-лідів і розробників до рекрутерів і маркетологів:
У геймдев ідуть не тільки за грошима. «Програмісти в геймдеві отримують менше, ніж у корпоративному сегменті. Але в геймдев часто приходять люди, які хочуть працювати саме там. Вони не стрибають між аутсорс-компаніями за +$100 кожні півроку, вони драйвляться продуктом», – каже вона. Проблема українського геймдев-ринку, за словами Тетяни, в тому, що досвідчені місцеві фахівці швидко потрапляють на радари великих гемблінгових студій і «вимиваються» в компанії в РФ, Білорусі або Європі.
Де вчитися
Перше, що зазначають багато опитаних редакцією геймдев-фахівців: складно буде вивчитися без пристойної англійської. «Усі свіжі матеріали – саме англійською, а в геймдеві свіжість дуже швидко зникає. Нові рішення замінюють департамент розробки або роблять непотрібними цілі інтерфейсні блоки, сильно змінюючи програми-інструменти. Поки все це перекладуть російською – воно вже застаріло», – розповідає геймдев-розробник на фрілансі Станіслав Клепацький.
Для українських вишів спеціалізації з геймдеву – поки що рідкість, спеціальностей на кшталт «Розробка ігор» у них не знайти. Тому доведеться керуватися профільними книжками, онлайн-курсами.
«Найкраще навчання – піти інтерном у студію, що робить ігри. Якщо на це немає сил і мотивації – подумайте, може, це взагалі не ваше. Якщо все ж таки ваше – зробіть пару своїх проєктів, хоча б хрестики-нулики або морський бій. Це дасть буст навичок і мінімальне портфоліо. Я всіма кінцівками голосую за навчання на практиці», – радить Олександр Компанець, засновник київської студії Tiger Way.
Онлайн-курси, які рекомендують спільноти та профільні видання (список допомогли скласти експерти Games Academy):
«Корисно читати профільні видання, наприклад, Gamasutra, Polygon. На жаль, у нас у країні такого контенту дуже мало, тому непогано б знати англійську. Можна читати російськомовні видання – DTF, «Манжети гейм-дизайнера». Щодо літератури – дуже корисна і проста книга Art Of Game Design by Jesse Schell, крім неї класичні A Theory of Fun for Game Design by Raph Koster, Level up by Scott Rogers. Література, яка не є безпосередньо геймдизайнерською, але є корисною, – це Річард Докінз «Егоїстичний ген», Джона Лерер «Як ми приймаємо рішення» і Том Демарко «Deadline», – радить гейм-дизайнер Іван Джулай.
Якщо систематизувати поради від опитаних нами представників галузі, отримаємо:
Профільні курси, школи, лекції та майстер-класи. Наприклад, у Києві працює Games Academy Олександра Хруцького, віднедавна відкрито напрямок Game Production у школі дизайну та програмування Projector, який курирує Тетяна Опанасюк, тощо.
У багатьох великих світових конференцій є свій відеоархів, який можна використовувати як джерело знань. Наприклад, архіви GDC і Сasual Connect.
Сама геймдев-спільнота – відкрита, можна звертатися безпосередньо до експертів і не соромитися питати про підказки та поради щодо навчання.
Щоправда, не всі роботодавці щодо випускників курсів і шкіл налаштовані оптимістично:
«Усі ці курси та університети заманюють потенційних студентів обіцянками надмірно райдужних перспектив. Вважається, що будь-який айтішник обов’язково в перший же рік заробить на машину\квартиру\відпочинок на Мальдівах. Вважається, що мінімальна зарплата стартує від $500, що компанії сплять і бачать, як би взяти на роботу молодого фахівця. Міфів дуже багато. Але в реальності роботодавець пропонує навіть мінімальні декларовані умови тільки найталановитішим і найсильнішим новачкам.
Поставте себе на місце роботодавця: до вас на роботу приходить влаштовуватися студент, у якого за плечима умовно 3 місяці IT-курсів і якийсь кустарний досвід самостійної роботи. Чи потрібен вам такий учень? З точки зору бізнесу – ні. У перші місяці ККД учня мінімальний, але в його навчання будуть вкладені великі гроші… У найкращому разі людина вивчиться, отримає підвищення і продовжить роботу як рядовий співробітник», – розповідає Богдан Несвіт, CEO харківської Crystal Clear Soft Development.
Чому варто (або не варто) йти в геймдев
Ми зібрали відгуки людей, які працюють в індустрії давно, про те, чим їм подобається геймдев.
Ігор Поспішний, організатор кубка незалежних розробників Indie Cup, співзасновник компанії GTP Media:
Дуже багато молодих людей хочуть знайти роботу саме в індустрії ігор. Якщо вже писати код або проводити автоматизоване тестування, краще це робити в студії, яка розробляє ігри і робить цей світ веселішим, ніж займатися цим же для бездушних телеком-залізяк американської компанії (назву якої ви, до речі, не запишете в резюме через NDA).
Розробка ігор – це точно такий самий IT-бізнес, як і будь-який інший, зі своєю специфікою. Незалежно від того, чи будете ви працювати за частиною tech або soft skills, ця робота не буде легшою або більш оплачуваною. Буде одна велика різниця, яку поки що не усвідомлюють до кінця – ви докладете руку до твору мистецтва. Ігри – це новий вид мистецтва і творчості, який потоваришував із бізнес-процесами та графіками.
Тетяна Євдокименко, Values Value:
Якщо у вас єдиний стимул – це зарплата, не варто йти в геймдев. Але тут дуже креативна атмосфера, люди розуміють: ось він – їхній продукт, у твій продукт грають мільйони гравців, дають тобі фідбек тут і зараз. Геймдев – це прогресивні молоді команди, де можна бути собою, ходити на роботу в сланцях або їздити на гіроскутері зі склянкою смузі в руках. Тебе приймають таким, яким ти є. Я б порівняла цю атмосферу зі старшими групами піонертабору.
Художник однієї з київських студій у костюмі спейсмарина з банок «Пепсі», у розпал роботи над грою
Михайло Зінченко, операційний продюсер «Перша студія”:
Як людина, яка присвятила роботі в ігровій індустрії майже п’ятнадцять років, можу сказати з упевненістю – це одна з найцікавіших галузей у світі. Зі своїми ризиками, проблемами та специфікою. Але, водночас, і з можливістю створювати щось нове і затребуване в усьому світі. Тут точно є куди розвиватися і точно буде можливість заробити на хороший котячий корм і чашку кави. Але ігри потрібно любити від щирого серця, адже умовний абстрактний «хороший програміст» найчастіше зможе заробити трохи більше просто в IT. А ось чи буде він настільки ж радий робити те, що робить – відповідь для кожного своя.
Олександр Компанець, засновник студії Tiger Way:
Ігрова індустрія, як порівняти з іншими IT-галузями, більш гаряча, ризикована та непередбачувана. Кранчі, стрес, божевільні конференції та виставки, надприбутки та гучні провали. Романтика, одним словом 🙂 Розвиваються нові технології, такі як VR, AR, MR, у розробників стає більше доступних технологій і можливостей творити, без виправдань про жорстокість світу – потужні ігрові рушії стають безкоштовними для початківців-розробників, а займатися тією ж віртуальною реальністю можна за допомогою телефону та картборду за кілька доларів.
Іван Джулай, гейм-дизайнер:
Головне – розуміти, що грати в ігри та виробляти їх – не тотожні формулювання. З цього приводу є чудова картинка:
Віталій Онищенко, розробник мобільних ігор, автор гри Tap the Frog:
Геймдев у наші дні нагадує золоту лихоманку. Робити ігри – не тільки весело і захопливо, ще й грошей можна заробити. На слуху багато успішних історій, про те, як хтось зробив гру і поплив на яхті на Кіпр. Або купив віллу в LA. Але не варто забувати, що щодня виходять сотні ігор на мобільних платформах і десятки на ПК. Тисячі розробників роблять черговий Minecraft або Flappybird, мріючи потрапити в топи аппсторів і заробити мільйони. І якщо ви хочете стати одним із них, то готуйтеся до того, що буде нелегко.
Коментарі | 0