За кілька років українському стартапу Sixa вдалося пройти акселерацію в Y Combinator, залучити $5 млн інвестицій від іменитих фондів, презентувати три амбітні продукти і… зникнути.
У 2020 році на запитання редакції AIN.UA про успіхи багатообіцяючого стартапу, інвестори Sixa неохоче визнали, що зв’язку з компанією немає, стартап – зник. Як, судячи з усього, і їхні інвестиції. Один з інвесторів із неприхованою злістю назвав засновника Миколу Мінченка «українським Остапом Бендером».
Інвестори, які не знають один про одного, продукти на папері та 2 суди в США – ось, що знайшла редакторка AIN.UA під час розслідування ймовірно найбільш вражаючого скаму за всю історію українського IT-підприємництва.
Що таке Sixa
Перша згадка Sixa датується 2015 роком. На той момент компанія пропонувала революційне (не зовсім – прим.ред.) рішення – хмарний комп’ютер.
«По суті, Sixa – це повноцінний потужний комп’ютер у вигляді застосунку, який підтримує різні пристрої і забезпечує виконання найвимогливіших завдань», – розповідала Катерина Кондруніна, на той момент COO стартапу.
Ідея Sixa полягала в тому, щоб дати доступ користувачам до потужного віртуального комп’ютера, який дасть змогу використовувати на старому «залізі» важкі програми. Наприклад, VR-ігри або оболонки для складних інженерних обчислень, які раніше встановити або використовувати було неможливо через апаратні обмеження.
«Сам собі суперкомп’ютер не купиш, а от узяти його в оренду – інша справа. На тлі зростання VR, який якраз вимагає потужного заліза, інвестори закохалися в проєкт», – розповідає один з інвесторів Sixa на умовах анонімності.
З цим рішенням команда пройшла в знаменитий американський акселератор Y Combinator і отримала від нього $120 000. Інвестиції у Sixa були й раніше, але саме цей успіх у головному стартап-акселераторі світу став для багатьох показовим: Sixa став метою для інвесторів. У Y Combinator на запит AIN.UA не відповіли.
До 2016 року хмарна платформа Sixa вже кілька місяців доступна в беті для 15 000 розробників, тарифи – $49-59/місяць. І на реєстрацію, за заявами керівництва Sixa, люди продовжують шикуватися в черги.
У 2017 році стартап раптово виходить у ЗМІ з новим продуктом. У Кремнієвій долині якраз розгортається нова хвиля хайпу навколо технологій віртуальної реальності. І Sixa представляє Rivvr – VR-шолом на кшталт Oculus Rift і HTC Vive – бездротовий і з мінімальною латентністю.
Журналіст TechCrunch Лукас Метні в огляді шолома хвалить продукт, хоч і зазначає, що відеопередача іноді нестабільна. Новина про позбавлення від дротів приводить у захват VR-фанатів. Передзамовлення на Rivvr запущено з січня 2017. Перша партія – всього 4000 пристроїв. Доступні дві моделі: Rivvr Lite за ціною $200, і Rivvr Plus за $250.
Через рік, навесні 2018 року, під час піку галасу навколо блокчейна і криптовалют, Sixa анонсує інший спинофф – власний блокчейн і ICO. Під його анонс Sixa залучає ще кілька порівняно дрібних інвестицій від невеликих фондів і ангелів, як стало відомо AIN.UA з власних джерел.
Отже, 2018 рік, Sixa працює над трьома продуктами: хмарний суперкомп’ютер у беті, шолом на передзамовленні і блокчейн у розробці. На рахунку Sixa вже понад $4 млн інвестицій з України, Росії та Кремнієвої долини. Найбільші раунди:
- $3,5 млн від Tandem,
- $500 000 від u.ventures,
- $400 000 від Digital Future,
- $300 000 від TMT.
Інвестори заряджені на успіх і роблять усе можливе для зміцнення активу. Як вони самі стверджують, спочатку проєкт надсилав усі звіти вчасно і постійно був на зв’язку.
Віртуальна vs реальна реальність
Потім звіти почали приходити з великими затримками, а головна людина в стартапі – його співзасновник і СЕО Микола Мінченко – надовго зникав і не відповідав на листи та дзвінки.
Один з інвесторів вказує, що всіляко намагався отримати доступ до продукту, але отримував від Мінченка відмову: доступ, нібито, в порядку живої черги, і ви в самому її кінці.
Інший інвестор, прошерстивши Facebook і LinkedIn, дійшов висновку, що у Sixa немає співробітників. Хоча Мінченко стверджував, що у стартапу близько 20 розробників в Одесі, плюс співробітники в США та Азії.
Раптово Tandem Capital, найбільший інвестор Sixa, відкликає половину з $3,5 млн своїх інвестицій.
«У відповідь на занепокоєння інвесторів щодо причин відкликання $1,7 млн інвестицій Tandem, як лід-інвестора раунду, Мінченко повідомив, що китайська корпорація HTC (випускає, зокрема, VR-шоломи HTC Vive – прим. ред.) виявила інтерес до купівлі Sixa. І хоча все вже явно йшло не так, ця відповідь усіх влаштувала», – каже один з інвесторів. – «Вона просто знесла дах поточним і потенційним інвесторам, які в умі вже рахували мультиплікатори наступних раундів замість проведення належного due diligence та аудиту».
Як приклад, інвестиція $300 000 від TMT Investments уже 2019 року оцінювалася в $900 000.
Щоразу Мінченко показував інвесторам тільки демо продукту, і тільки зі свого комп’ютера, хизуючись неіснуючими домовленостями з профільними гігантами: то в Intel хотіли купити Sixa, то HTC ліцензувати Rivvr, згадувалися також ASUS і HP. Однак продавати компанію Мінченко нібито не хотів – бачив у Sixa потенціал єдинорога: MRR стартапу (за його словами – прим.ред) був під $2 млн.
Багато інвесторів купилися на виверти СЕО, який завжди дуже поспішав: зустрічі, роз’їзди, переговори… На відміну від Tandem, який вклався в Sixa за Convertible Loan договором, більшість вклалися в Sixa в поспіху і за SAFE (Standard Agreement for Future Equity) – право частки під час наступного раунду або угоди, без особливих інструментів для захисту грошей. Чому ні? SAFE був у моді на ранніх стадіях для багатообіцяючих стартапів, кілька сотень тисяч доларів – не так і багато, тоді як конкуренція серед інвесторів за такі стартапи – божевільна.
У рамках SAFE в інвесторів також відсутні information rights – вони не можуть вимагати звітність і пред’являти юридичні претензії в разі її відсутності. А саме це і знадобилося.
Спіноффи мали не кращий вигляд. Шолом Rivvr постійно переносив дату доставки. Спочатку клієнтам обіцяли доставити пристрій у травні 2017 року. Потім дату шиппінгу зрушили на липень, потім жовтень, потім березень, потім квітень 2018. В одній з розсилок Rivvr пояснювала, що перша партія нібито виявилася з бракованими батареями, тому компанія була змушена її відкликати і відсунути реліз, поки не знайде нового виробника.
З коментарів на Reddit:
«Не можу чинити опір відчуттю, що весь цей проєкт – не що інше, як шахрайство. Вони зробили стильну сторінку, потім вклали ваші гроші в CDS (кредитний дефолтний своп – ред.) або ринок акцій, або інше лайно на максимально можливий термін, роблячи рефанд на вимогу, щоб ніхто нічого не запідозрив, але коли досягли точки неповернення, зробили рефанд усім… щоб наново запустити передзамовлення, і все по-новому».
Про ICO новин просто не було. Цікава деталь: фінансування надходило прямо на біткойн-гаманець Мінченка, жодної інформації на Crunchbase або будь-якому іншому майданчику про це немає. Однак гаманець досі активний.
Кролик зникає
За оцінкою AIN.UA, загалом у Sixa більше десятка інвесторів. Це 9 фондів (Tandem, u.ventures, Digital Future, TMT, Gagarin Capital та інші) і щонайменше 4 ангели. Саме інвестори – постраждала сторона історії. Практично всі гроші, які залучив стартап – зникли. Однак на запит AIN.UA про Sixa відповіли лише двоє з них. Глава Digital Future Олексій Вітченко відповів, що «контакт із компанією втрачено» і попросив тримати в курсі.
«Ми вважаємо, що в розвитку ситуації з цим проєктом є ознаки, схожі на шахрайство. У всякому разі, зараз це виглядає так. Тому зараз ми спілкуємося з юристами, які працюють із судами та правоохоронними органами щодо розслідування ситуації та можливості повернення грошей», – сказав співзасновник і керуючий партнер TMT Investments Артем Інютін.
«Це рідкісний випадок дивної і, схоже, несумлінної поведінки менеджменту, це перший такий випадок із 50 проінвестованих нами проєктів. Тому ми списали цю інвестицію у своєму портфелі. І, природно, вживаємо всіх можливих дій для повернення проінвестованої суми».
Згідно з коментарями інвесторів, які побажали зберегти анонімність, Мінченко міг місяцями ігнорувати листи інвесторів, відмовляти у зустрічах під фантастичними приводами: то померли родичі і треба терміново летіти на похорон, то сам потрапив у лікарню, то полетів у Китай і немає інтернету. Звіти надсилав у PDF, і, як зазначають джерела, вони були відверто сфабриковані.
Закінчувалися ці стосунки у всіх однаково – в якийсь момент Мінченко просто пропадав назавжди.
Суд. Таємний мільйон
Нагадаємо, що 2017 року на рахунку Sixa вже було $4 млн публічних інвестицій. Однак це не всі гроші, які вдалося залучити Миколі Мінченку. Ще один мільйон доларів фінансування не потрапив у ЗМІ. Зате потрапив до реєстру судових рішень США.
13 березня 2020 року Каліфорнійський окружний суд зареєстрував скаргу британського холдингу Innes Wordwide Holdings на Sixa і конкретно Миколу Мінченка. У позовній заяві йдеться про те, що 2018 року Мінченко звернувся в Innes із пропозицією вкласти в його стартап $1 млн. Він гарантував інвесторам, що проєкт почне генерувати прибуток уже за 18 місяців із моменту укладення угоди.
Договір підписали 21 грудня 2019 року: Мінченко отримав $1 млн за Convertible Promissory Note під 3% річних, а Innes – зобов’язання від Sixa регулярно звітувати про досягнення бізнесу. Далі історія повторюється.
Перший час Мінченко абияк відповідав на листи інвестора, проте поступово відповіді стали приходити все рідше, а затримки ставали все довшими. Бізнес-звіти Мінченко не подавав під різними приводами: то бухгалтерка захворіла, то завагітніла, іноді і те й інше одночасно. Сам Мінченко також постійно «хворів» і не міг відповідати на запити Innes. Влітку 2019 року зв’язок інвестора з Мінченком остаточно обірвався.
Незабаром Innes виявили, що інформація, яку Мінченко надав ще на етапі залучення інвестицій, неправдива. Зокрема, у своїй презентації він стверджував, що Sixa домовилася про партнерство з великими гейм-девелоперами з Кореї та Китаю. Також він заявляв, що у Sixa вже було 50 000 клієнтів. І те, й інше, за словами Innes, було брехнею.
Суд. Sixa проти Мінченка
У липні 2019 року компанія Sixa Operations LLС в особі її єдиного менеджера Назара Баніта подала позов проти Миколи Мінченка, CEO Sixa Inc.
Згідно зі свідченнями позивача (з документів, які потрапили в розпорядження AIN.UA), 10 травня 2019 року Мінченко позичив у Sixa Operation $2 млн на фінансування свого бізнесу Sixa Inc., які мав повернути 31 травня +1% річних.
Тут потрібно прояснити, що Sixa Operations LLC і Sixa Inc. – різні компанії з різними засновниками. Sixa Operations LLC спочатку була заснована спеціально для того, щоб надавати операційне обслуговування Sixa Inc. Миколи Мінченка. Про це йдеться в позовній заяві:
«За фактом Позивач був сформований (і названий «Sixa Operations”), тому що мав намір працювати разом з Відповідачем Sixa Inc. і надавати йому деякі операційні послуги. Як описується нижче, це не вийшло здійснити, оскільки очевидно, що Відповідач Sixa Inc. був шахраєм».
По суті Баніт заснував компанію під ключового клієнта – Мінченка (як Foxconn робить смартфони для Apple). Він розраховував надалі обслуговувати Sixa і навіть назвав свою компанію схожим ім’ям – Sixa Operations. Але перш ніж почалася реальна співпраця, ключовому клієнту (Мінченку) знадобилися гроші. І він позичив їх у підрядника (Баніта).
Назар Баніт перевів гроші Миколі Мінченку в кілька траншів. За даними Баніта, той одразу конвертував їх у криптовалюту для особистого користування, після чого покинув Сполучені Штати.
За словами позивача, після того, як він подав до суду, Мінченко став погрожувати, що звинуватить компанію Sixa Operations у незаконній діяльності та навіть нацькує на Баніта бандитів, якщо той не відкличе позов.
Тому позивач зажадав ще $2 млн плюс відшкодування витрат. Таким чином, сума претензій до Мінченка перевищує $4 млн.
Що кажуть у Sixa
З жодним із засновників – вихідців з Одеси – Миколою Мінченком (CEO) і Євгеном Нечаєвим (СТО) – редакції зв’язатися не вдалося.
Мінченко видалив свій акаунт у Facebook, частину даних з LinkedIn, не відповідає на дзвінки та повідомлення. Ніхто з інвесторів, опитаних AIN.UA, не знає, де він зараз. У профілі фаундера на Bitcoinwednesday йдеться про те, що до Sixa Мінченко працював у російському підрозділі British Petroleum, був співзасновником SaaS-стартапу Almareks, який купила Motorola, а ще – одним із розробників революційного Android-додатку зв’язку для української армії у 2014 році. Підтвердити або спростувати ці факти AIN.UA не вдалося
Нечаєв – опублікував резюме, він у пошуку проєктів. У його профілі на LinkedIn зазначено, що він залишив компанію в січні 2020 року.
COO і біздев компанії 2016-2017 Катерина Кондруніна відповіла лаконічно: «Не в курсі. Я вже давно не там і живу в іншій країні». Співрозмовники AIN.UA зазначили, що спочатку саме Катерина надсилала інвесторам звіти, які, судячи з усього, були підробленими.
Із команди вдалося знайти тільки підрядника Sixa Андрія Воловика з дизайну продукту (проєкт вказано в його профілі в LinkedIn). Однак за його словами, він співпрацював зі стартапом лише кілька місяців у 2016 році – в період проходження акселерації в Y Combinator.
Що тепер із Sixa
За підрахунками AIN.UA, крім $4,06 млн публічно анонсованих інвестицій і $1 млн від Innes Worldwide Holdings, Мінченко з 2015 до 2019 року залучив від різних інвесторів ще приблизно $1,4 млн (ці угоди непублічні й ніде не анонсувалися).
Таким чином, навіть за вирахуванням $1,7 млн від Tandem, СЕО Sixa отримала майже $5 млн інвестицій. І ще $2 млн особисто Мінченко отримав у борг.
На суди у США Мінченко не з’являється. За адресою в Каліфорнії (яка вказана на його водійському посвідченні) він не проживає вже понад рік. Компанія, яку Мінченко зареєстрував у Делавері, не сплачувала податки і не подавала звіти з 2018 року. Податковий борг Sixa, що накопичився, – понад $400 000.
При цьому, Sixa не оголошувала про банкрутство, у базі Crunchbase стартап значиться як активний, хоча найімовірніше, він ніколи і не працював. А ще – жодних публічних згадок про те, що його засновника підозрюють у шахрайстві. Можливо, просто зараз Микола Мінченко залучає черговий раунд інвестицій на свою нову революційну ідею.
Як так вийшло?
У розмові з AIN.UA деякі інвестори згадували, що востаннє чули новини від стартапу 2019 року, хтось туманно говорив «кілька місяців тому щось отримували» або «підозрюємо, що у стартапу є проблеми».
У відповідь на запитання, чому не проводили належні due diligence і, згодом, аудити, інвестори звинувачують карколомний PR, успіх у Y Combinator, експертності якого «не довіряти не можна» і цехову конкуренцію за стартапи. Але чому ніхто не стежив за проектом, іншими словами – за своїми грошима, які за 5 років так і не народили обіцяного єдинорога, – ніхто пояснити не зумів.
В Україні ж у CEO Sixa жодних проблем немає: ні судів, ні розслідувань. А судячи з того, що деякі місцеві інвестори втратили з ним зв’язок ще 2019 року і не вжили жодних дій – і не буде.