Днями стало відомо, що в Україні забороняють супутниковий зв’язок Starlink для цивільного використання. 20 квітня держрегулятори зв’язку виступили із заявами, що не обмежуватимуть «старлінки» і ними зможуть користуватися усі категорії людей. Але остаточного рішення ще немає. Яка наразі ситуація зі «старлінками»?

  • 18 квітня 2022 року стало відомо, що регуляторні органи в Україні обмежують використання супутникового зв’язку Starlink цивільними користувачами. Про це йшлося у розсилці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК, колишня НКРЗІ) для інтернет-провайдерів.
  • Це рішення розкритикували зокрема у волонтерській спільноті, адже «старлінки» використовуються не лише у воєнних цілях, їх використовує бізнес, волонтери, журналісти, правозахисники у регіонах, де іншого зв’язку просто немає.
  • 19 квітня 2022 року Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) випустила таке пояснення. Щоби знову дозволити використання «старлінків» громадянам, потрібно провести розрахунки: як термінали Starlink впливають на роботу інших користувачів. І якщо розрахунки покажуть, що цей вплив — незначний, їх можуть допустити до масового використання.
  • 20 квітня держкомісія, що регулює зв’язок, НКЕК (колишня НКРЗІ) прийняла рішення, яке наче дозволяє «старлінки» для усіх категорій користувачів. Але формально, згідно із текстом рішення, цей документ «рекомендує Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (далі – НЦУ) уточнити умови використання Starlink». НЦУ також має встановити, що «цей зв’язок дозволяється усіма категоріями користувачів за умови дотримання електромагнітної сумісності радіообладнання». Як саме його дотримуватися — не уточнюється
  • Паралельно на пресконференції голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь оголосив, що прийняте рішення дозволяє використовувати ці термінали усім охочим громадянам.
  • Про це рішення як про дозвіл на використання написав і очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров.
  • Як зазначає Шон Таунсенд з «Українського кіберальянсу», який розпочав одну із найактивніших дискусій з приводу цього обмеження, це рішення ще не можна вважати «перемогою», якщо, наприклад, кожен термінал потрібно буде реєструвати в НКЕК як радіоелектронний засіб. Саме подібна реєстрація, приміром, і може забезпечити е/м-сумісність, про яку йдеться у рішенні НКЕК.