Бойові дії — складний і непередбачуваний процес. Тому технології, які можуть передбачити хід бою, привертають інтерес інвесторів. Сучасні комп’ютери можуть поглинати та обробляти безпрецедентні обсяги даних, і моделювати справжню війну, як ту, що триває в Україні. Видання The Economist опублікувало матеріал про технології, які можуть передбачати хід бойових дій і як це змінює війну. Редакція AIN.UA переклала статтю.

Як це працює

Одна з програм, яка аналізує бойові дії для цієї мети називається MCOSM. ЇЇ розробили інженери Військово-морської школи у Каліфорнії. MCOSM запускає алгоритми, засновані на даних про 96 битв і військових кампаній, що відбулися в період з останнього року Першої світової війни до наших днів. MCOSM аналізувала спробу військами РФ захопити Київ за шкалою від одного до семи. Нападник отримав 2 бали на можливе захоплення столиці, українські війська — 5 на успішний захист. 

25 березня РФ відмовилася від ідеї взяти Київ і звузили свої цілі до сходу та півдня України, знаменуючи кінець першої фази війни. Прогноз MCOSM не був випадковістю, кажуть творці технології. За словами Джона Чарнецкі, який створив MCOSM, в руках досвідчених аналітиків, технологія робить сім правильних прогнозів із десяти.

Щоб запустити прогноз MCOSM, аналітики повинні оцінити 30 значень: навчання армій, вогневу міць, мобільність, матеріально-технічне забезпечення, розвідку, прийняття рішень, здатність послідовно та синхронно проводити операції і таке інше. Оцінювати ці змінні потрібно за їх реальним станом, що іноді буває важко. Адже достовірної інформації про стан військ немає.

Вважалося, що російські збройні сили значно реформували з 2008 року. Однак, доктор Чарнецькі, який був полковником американської армії до того, присвоїв РФ один бал у категорії «прийняття рішень». Виявилося, що це добре ілюструє спробу Кремля імітувати тактику шоку та стрімкого штурму Києва.

Існують інші моделі. Роджер Сміт з компанії, яка консультує розробників аналітичних платформ для війни, каже що його команда зараз працює над сотнею таких. Моделі типу MCOSM є детермінованими, тобто ті самі вхідні дані завжди дають однаковий прогноз. Інші є ймовірнісними. Вони розглядають дуже деталізовані випадки: 600-метровий постріл з гвинтівки, зроблений у сутінках по цілі, яка ходить і одягнена в бронежилет. При цьому спусковий гачок натискає втомлений, погано навчений снайпер. 

Щоб змоделювати таку подію, розробники оцінюють ймовірність у відсотках, того, що постріл буде невлучним, поранить ворога або вб’є. Для прогнозу модель вивчає минулі бої, переглядає дані про стрільбище та інше.

Ймовірнісна модель

Прикладом ймовірнісної моделі є Brawler, симулятор повітряного бою, який використовують американські флот і авіація. Brawler збирає серйозні інженерні дані щодо продуктивності бойових літаків, включаючи їхні численні підсистеми, а також можливості наземних радарів. 

Brawler включає алгоритми, які враховують ментальні та культурні фактори. Вважається, що пілоти з демократичних країн є більш креативними, ніж пілоти з авторитарних режимів, де перешкоджають особистій ініціативі. 

У симуляторах Brawler зазвичай використовується не більше 20 літальних апаратів, але за потреби модель може впоратися з втричі більшою кількістю літаків. Розповсюдження повної версії програмного забезпечення суворо обмежено. Єдиним відомим іноземним одержувачем є міністерство оборони Великобританії. ManTech, однак, продає версію під назвою cobra, з якої видалено секретні алгоритми. І Південна Корея, і Тайвань придбали її.

Ще більшу технологію ймовірнісної моделі під назвою Pioneer розробляє Bohemia Interactive Simulations. Петер Юнк, керівник відділу моделювання, називає модель, над якою працюють понад 400 розробників, «метавсесвітом захисту». Морська піхота США сподівається отримати технологію наприкінці наступного року.

Як і комерційні метавсесвіти, Pioneer вимагає серйозної обчислювальної потужності та працює на хмарних серверах. Технологія може симулювати дії та долі величезної кількості об’єктів: солдати, танки, кораблі, літаки, будівлі, автомобілі, вежі мобільного зв’язку та навіть окремі боєприпаси. Для територій особливого військового значення дані про рельєф Pioneer включають положення окремих дерев, зафіксовані літаками-розвідниками та супутниками.

Система також використовує метеорологічні дані в реальному часі. Це може попередити танк, який в’їжджає в поле про небезпечну ділянку з багнюкою. Він також враховує зміни місцевості під час віртуальних битв. Якщо артилерійський обстріл блокує вулицю, Pioneer перенаправляє рух. Pioneer імітує «траєкторію польоту кожної окремої кулі, включаючи рикошети». 

Ще одна програма Advanced Joint Effectiveness Model працює безпосередньо в Міністерстві оборони США. Аналітик завантажує програмне забезпечення з інженерними специфікаціями для літака, транспортного засобу або човна. Якщо файли виробника доступні, це можна зробити менш ніж за місяць. В іншому випадку, це може зайняти рік. 

Це дозволяє AJEM аналізувати ймовірності, пов’язані з гіпотетичними атаками. Для прикладу 300 мінометних снарядів випустили по двох десятках бойових машин Bradley, які рухалися в строю на відстані 4 км. AJEM розрахував би ймовірні типи пошкоджень. Вони варіюються від повного знищення до втрати мобільності, зв’язку та здатності стріляти.

Що все це означає для України

Полковник у Києві, який побажав не називати його ім’я, скаржиться, що запити щодо американських моделей прогнозування не дали результату. За його словами, таке програмне забезпечення допоможе країні планувати місії. 

Експерти, які прямо зараз аналізують війну в Україні за допомогою усіх цих програм, не розкривають результатів. Але Памела Блечінгер, директор Дослідницького та аналітичного центру армії, каже, що сильна воля України до боротьби відіграє більшу роль у військових успіхах країни, ніж очікувала її команда з приблизно 290 прогнозистів.

Моделі, які вони використовують CombatXXI і Advanced Warfighting Simulation. Жодна з них не враховує волю до боротьби. Однак існує програмне забезпечення, розроблене американським центром RAND, яке зосереджується на цьому показнику. 

Дослідники RAND визначили список речей, які впливають на волю до боротьби. До них належать очевидні моменти, як-от якість харчування, сну чи спорядження солдата. А також більш тонкі питання: причини, за якими військовий воює, жахливі картини навколо і чи має ворог деморалізуючу перевагу в повітрі, наприклад хімічну зброю. 

Успіх на полі бою, як правило, підвищує моральний дух, який зазвичай покращує влучну стрільбу. Але з часом ця користь зникає. У ширшому плані воля армії до боротьби послаблюється корупцією, безробіттям, зростанням вартості життя та політичною поляризацією.

The Economist попросив доктора Чарнецькі за допомогою MCOSM спрогнозувати результат  другої фази війни в Україні. Цього разу з використанням артилерії. Він визначив удосконалення російських військ у обробці інформації, оперативній послідовності і військовій оцінці. В України ж залишається значно менше озброєння, ніж у ворога. В результаті прогноз закінчився результатом 50 на 50, який The Economist назвали «глухим кутом».