Криптозима: яких змін очікувати ринку криптоактивів, і до чого тут легалізація

Народний депутат Ярослав Железняк у своїй статті розглядає перспективи легалізації крипти в Україні та світі, на тлі криптозими та постійних потрясінь на цьому ринку.

На ринку криптоактивів з літа цього року відбувається потрясіння за потрясінням. Спочатку обвал компанії Terra та її стейблкоїна UST (який в свій час поступався лише Etherium) та токена Luna, які потягнули за собою хедж-фонд та дві кредитні платформи, зокрема гучне банкрутство криптобанку Celsium.

Цього виявилося достатньо, щоб призвести до краху найбільшої американської криптобіржі FTX, яка довгий час вважалася одним з найбільш надійних майданчиків у криптосвіті. Останнє, схоже, вже підвело під банкрутство менші криптобіржі, криптокредитора BlockFi та криптоброкера Genesis.

Все це вже призвело до суттєвого відтоку стейблкоїнів та «ефіру» з рахунків на інших біржах. За даними The Economist, за місяць активи на рахунках зменшилися з близько $90 млрд до трохи більше $70 млрд. До того ж треба додати суттєвий удар по довірі до системи як звичайних користувачів, так і інституційних інвесторів. Як наслідок, експерти активно обговорюють «криптозиму» та задаються питанням, чи є у криптоактивів шанс на життя.

Як на мене, говорити про крах екосистеми криптоактивів немає підстав. По-перше, якщо придивитися до всіх колапсів в світі криптофінансів, можна помітити, що основна частина пов’язана не з технологією, а з людським фактором та методами ведення бізнесу, яку в тій чи іншій формі ми вже неодноразово бачили в історії світових фінансів — починаючи від тюльпанової лихоманки і закінчуючи фінансовими пірамідами падінням Lehman Brothers.

По-друге, навіть попри падіння курсу основних криптовалют, їхня вартість залишається дуже високою, а отже і ціна для успіху потенційних спроб розвалити систему у основ. Працює дуже зрозуміла логіка: чим більше людей використовують DeFi (децентралізовані фінанси), тим вище вартість Ethereum, тим вища ціна атак, тим вища довіра людей.

Зараз безпеку Bitcoin та Ethereum у вираженні грошей, які потрібно витратити для їх колапсу, оцінюють приблизно в $10-15 млрд. І це достатньо велика сума, яку навряд хтось зацікавлений викладати для знищення системи.

По-третє, навіть попри всі потрясіння, ринок криптоактивів залишається великим. Зараз його оцінюють приблизно у $820 млрд. І хоч це на 70% нижче, ніж на піку рік тому, але все одно вище, ніж на початку минулого року чи будь-коли за всю історію. Це означає, що прихильників криптовалют залишається достатньо багато, а події останніх пів року найімовірніше призведуть до дорослішання ринку.

Ймовірно, ми побачимо більш активний тиск урядів та інвесторів у напрямку регулювання ринку та його учасників, розкриття інформації про баланси, захисту клієнтів та управління ризиками. Тож тут можна очікувати низку кроків.

Прискорення реалізації вже наявних ініціатив

Перше, що тут спадає на думку, це законопроект про ринок криптоактивів Європейського Союзу (MiCA). Він вже чекає на фінальне голосування Європейського парламенту. З урахуванням останніх подій, на це рішення очікують вже до кінця цього року, а потім ще до 18 місяців на імплементацію.
Хоча ці строки теж можуть скоротити.

Після імплементації регулювання крипторинку буде здійснювати Європейський орган з цінних паперів та ринків (ESMA) та Європейське управління банками.

MiCA регулює багато аспектів крипторинку від вимоги до детальної інформації про продукт для споживачів та розкриття інформації майнерами до, що важливо, обмежень емітентів стейблкоїнів та застосування правил боротьби з відмиванням грошей у обігу криптоактивів.

При чому, це чи не найперший документ, який дає чітку класифікацію криптоактивів та відповідне регулювання під кожен тип.

Одразу зазначу, що в тій чи іншій мірі MiCA — це те, на що слід очікувати і в Україні. По-перше, європейський законопроект може стати основою легалізації криптоактивів далеко за межами ЄС. По-друге, Україна прямує до членства в ЄС, тому ми вже зараз маємо орієнтуватися на європейські стандарти, але разом з тим, поки маємо простір для маневрів та пошуку оптимальних рішень для легалізації крипти у нас. Робота в цьому напрямку вже триває.

Збереження та захист криптоактивів клієнтів

Крах FTX вже призвів до того, що більше клієнтів почали обирати самообслуговування криптовалюти, а продажі розробників гаманців на кшталт Ledger та Trezor вже навіть збільшили продажі своїх продуктів. Втім навряд чи це буде довготривалий тренд і користувачі знов будуть шукати посередників, які робитимуть обслуговування за них. І тут можна очікувати зсув убік великих зберігачів та адміністраторів активів, які вже мають солідну репутацію.

Розділення функцій. Зараз всі функції — від брокера та кредитора до кастодіала — в основному централізували у себе біржі. Захист вкладників та ринку вимагає забезпечити зменшення ризиків маніпуляцій, конфлікту інтересів та інсайдерських змов, тому найімовірніше вигляд ринку буде рухатися до такого ж розділення функціоналу, як і на звичайних фінансових ринках.

Прозорість та підзвітність

Як показала практика, вірити «чесному слову» криптокомпаній не варто. Тож можна очікувати що до всіх гравців на ринку будуть застосовані вимоги розкриття інформації, прозорості корпоративних фінансів та структури власності, проведення аудитів та звітності. Загалом, для заспокоювання ринку після краху FTX одразу кілька бірж, включно з Binance, KuCoin та OKX, почали розкривати дані по своїх резервах.

При чому, я переконаний, що навіть до запровадження регуляторних стандартів на державному рівні, інвестори вже почнуть вимагати це від тих криптоентузіастів, які приходять до них за грошима на проекти. Скорше за все, питання інвесторів будуть більш жорсткі та детальні, як і на традиційному фінансовому ринку. При чому, найімовірніше, тепер у інвесторів буде діяти формула «якщо криптофірма пояснила, що вона робить, а ти не зрозумів, це не значить, що дурний ти».

Деперсоніфікація

Цей тренд може випливати з попереднього. FTX була проектом однієї людини, яка зачарувала та переконала інвесторів, клієнтів і навіть американський регулятор. Це не новина для ери стартапів, і не перше розчарування.

Втім, якщо ми говоримо про фінансовий ринок, про біржі — це в першу чергу інституції, а не персоналії. Найімовірніше з часом ринок криптоактивів рухатиметься в тому ж напрямку, в межах регуляторних обмежень та навіть вимог клієнтів до безпеки власних активів.

Отже, загалом «криптозима» навряд призведе до краху ринку в цілому, бо він тримається як на ентузіастах з певним майндсетом, так і на технології блокчейну, яка досі себе не скомпроментувала та має переваги для фінансової сфери зокрема. Скоріше, криптозима стане певним сповільненим перехідним періодом до розквіту ринку у більш здоровому, міцному та надійному вигляді за рахунок розумних та усталених правил гри та контролю.

Україна у процесі легалізації крипти має всі шанси стати одним з лідерів в Європі та світі. Я особисто спілкувався з цілою низкою представників українського крипторинку і не тільки, і був приємно вражений розумінням бенефітів та прагненням до переходу від «дикого середовища» до цивілізованої системи.

Тому разом з колегами будемо працювати над тим, щоб реалізувати останні тренди криптосвіту в Україні та забезпечити легальний та безпечний обіг криптоактивів для учасників ринку.

Автор: Ярослав Железняк, народний депутат