Як себе показав податковий режим для IT «Дія Сіті», чому скасували 2% податку, як в Україні легалізуватимуть крипту та для чого пропонують декриміналізувати порно — у великому інтерв’ю для AIN.UA розповідає перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Чи є у вас актуальні дані по податках, які сплачує IT? Їх віддає податкова у вигляді відкритих даних, Держстат, публікують галузеві асоціації.
Я дуже активно спілкуюся з асоціацією «IT Ukraine», Європейською Бізнес Асоціацією, іншими асоціаціями. Знаю, що у нас трохи впав експорт, якщо порівнювати рік із минулим роком. Виділяти окремо цифри по податках від IT — буде трохи спекулятивно, адже ми розуміємо, що багато працює на ФОПах.
Але динаміка все ж є. Я досі пишаюся нашим законопроектом №4496, який спростив регуляцію експорту IT-послуг, життя для фрілансерів, і пам’ятаю, як цифри експорту зростали до $7 млрд на рік (дані за 2022 рік — ред.), ця динаміка прямо радувала. IT насправді потроху стає конкурентом аграрки і це добре. Відкриваєш іноземні видання, Financial Times, The Economist — навіть вони про це пишуть, і це круто.
Кількість резидентів у «Дія Сіті» добігла до 600. Якщо дивитись на податки, які сплачують резиденти, маємо 32,2 млрд грн податків від IT, сплачених за рік (дані «IT України»). Водночас є 80,5 млн грн ПнВК на I кв. 2023 року від резидентів, і якщо дивитися на цифри податку на прибуток, вони теж невеликі. Як можете прокоментувати?
Перше: це експеримент, який лише починається. Знаю велику кількість підприємців, які умовно ще два-три місяці питали одне в одного, мовляв, чи вони вже в «Дія Сіті», придивлялись до умов.
У «Дія Сіті» заходять великі підприємці, поки не можу називати конкретні компанії, і це нормально, так має бути, це — еволюційний процес.
Друге: ідея «Дія Сіті» була не в тому, щоб збирати більше податків. Ідея була: дати айтішникам класні умови та додаткові бонуси, які би конкурували з усім світом.
Під час обговорення «Дія Сіті» зокрема йшлося і про те, що модель гіг-співробітників замінить ФОП, що можна про це сказати за підсумком року?
Гіг-контракти — це альтернатива, додаткова можливість. Наприклад, у вас є велика компанія, ви хочете залучити капітал, в ідеалі в майбутньому вийти на IPO, спілкуватись з міжнародними партнерами. Коли у вас навіть головний програміст сидить на ФОПі 3-ї групи, це виглядає якось несерйозно, ви не справите враження стабільного бізнесу.
Ще під час обговорення «Дія Сіті» до Мінцифри зверталися IT-бізнеси, говорили про те, що якщо дати співставні умови роботи з міжнародними ринками, то компанії будуть іти від використання ФОПів на «спрощенці».
Деякі IT-компанії-резиденти оголошували про відмову від схеми з ФОПами, наприклад, Ajax… Чи це поодинокі випадки, чи тренд?
Для таких компаній, які конкурують на світовому ринку, це логічно. Вони мають думати, як захопити американський ринок, а не як краще оптимізуватись. Тому круто, що вони це заявили, і що показують тренд.
У нас в цілому світ рухається до того, що тобі невигідно буде не платити податки. Є фінмоніторинг, він завжди спитає, звідки гроші. Є податковий контроль. При чому українську податкову, звісно, можна хейтити і не любити, але поспілкуйтеся із податковою Німеччини або Іспанії — до нашої одразу ставлення зміниться. Сподіваюся, українські підприємці будуть розвиватися і на закордоних ринках, і зможуть порівнювати.
Ще один бік цього питання: у нас об’єктивно високі податки на працю. Одне діло, коли сидить ФОП і платить 5% з доходу + ЄСВ з мінімалки. Інше, коли людина в штаті, і треба платити 18% + 22% з усієї зарплати. В таких конфігураціях зрозуміло, що вигідніше бізнесу. Тому ми і проводимо пілотні проекти з податків, зокрема для IT, щоб знайти модель, за якої підприємці будуть готові відмовитися від моделі оптимізації через ФОПів.
То як оцінюєте «Дію Сіті» за підсумками року? І які у вас очікування від цього проекту, адже цей режим тимчасовий?
По-перше, це наразі постійно чинний режим для ІТ, який ніхто наразі не збирається скасовувати. Як я казав вище, цей експеримент тільки починається. Хоч і була критика, але я вважаю, це передовсім позитивні зміни. І нам треба думати про подібну модель і для інших галузей.
Що ж до очікувань, дивіться: це не та реформа, щодо якої у нас є конкретний KPI. Умовно, навіть якщо ми цим режимом допомогли всього 600 компаніям і їхня кількість зростати не буде — це вже добре. Підключиться ще більше — супер.
Мені також подобається, що ми на невеликих цифрах провели експеримент, перевірили, чи працює податок на виведений капітал. М’яко кажучи, він показав не найкращий результат (може, хтось боїться на нього переходити, хтось платить мало), в цілому це — не надто вдала історія. Але хай лишається, це опція для бізнесу, подивимось, як далі буде.
Такі експерименти для нас — дуже цінні, тому що дають дані, які ми не можемо рахувати теоретично, що дає нам можливість на конкретних прикладах комунікувати, наприклад, з МВФ. Коли Михайло Федоров на міжнародних конференціях виходить на сцену і каже: у нас найкращі податки для IT-галузі, це — круто, хотілося б, щоб так лишалося і надалі.
Якщо ви вже згадали за МВФ, чи є вимоги від них обмежувати чи прибирати «спрощенку»?
Не можу уявити собі жодного політика, жодного чиновника, від якого хоч щось лишиться після виголошення ідеї про те, щоб прибрати ФОПи. Це буде красивим і прикрим політичним самогубством.
Також, як співголова групи по роботі з МВФ та Світовим банком, можу відзначити, що ми пояснюємо постійно: це доволі умовна проблема. Якщо у великому супермаркеті касир оформлений як ФОП, це — не проблема із ФОПами, це супермаркет порушує законодавство.
Ніхто не чіпатиме ФОПи. Боротьба йде лише з оптимізаторами.
Розкажіть про податок 2%, чому вводили і чому скасували? Які були недоліки, зокрема по роботі «ігорки»?
Найбільш ілюстративне пояснення — цифри по «ігорці». Коли після введення 2% ми побачили, що весь гемблінг сплатив 7 млн грн податків, зрозуміли, що треба з цим щось робити. Після скасування 2%, о диво, податкові надходження від цієї галузі виросли в 14 разів. Про «ігорку» багато можна говорити, і насправді мало що доброго, але коротко: цей ринок практично очищений, і ми доведемо цю справу до кінця.
Наскільки з 2% це був вдалий або невдалий експеримент?
Невдалий. Дурницю зробили. Думали, воно працюватиме набагато краще і врятує весь бізнес. Взяли і вдвічі знизили податки. Сподіваюсь тільки, що хоч комусь все ж таки допомогло.
Але треба розуміти, що коли ми це голосували на початку повномасштабної війни, по-іншому сприймали реальність. Інші були відчуття та сприйняття ризиків. Пам’ятаю дзвінок того часу із міністрами та депутатами: ми на повному серйозні обговорювали, як давати населенню продуктові талони в обмін на соціальні роботи по розбиранню завалів і таке інше.
Уже через місяць ми зрозуміли, що немає серйозних проблем ані з їжею, ані з робочими місцями. Норму про 2% податок розробляли, виходячи з набагато більш песимістичних прогнозів на майбутнє, і добре, що вони не справдилися.
Розкажіть, як працюєте з податками для гемблінгу?
Це — великий і складний ринок. До повномасштабної війни у 2021 року гральний бізнес сплатив умовно 240 млн грн податків за весь рік. У 2022 році, коли ми позакривали схеми та активно почали боротися з міскодингом, з гемблінгу надійшло 860 млн грн лише за один місяць. Відчуваєте різницю?
Простіше кажучи, ці хлопці й дівчата не платять податки. Уже зараз є кримінальні справи по тому ж iBox у зв’язку із міскодингом та використанням його сервісів для нелегальних платежів на 5 млрд грн. І це буде не єдина кримінальна справа по гемблінгу.
Мені, чесно кажучи, важко із цим ринком розмовляти, тому що мої попередники, особливо в моєму комітеті, їх постійно «обілечували»: брали гроші, лобіювали інтереси певних операторів.
Зараз воюємо із порушеннями, зокрема із міскодингом (коли призначення платежу відрізняється від фактичного, щоб не платити або платити менше податків — ред.): якщо раніше вони використовували для цього українські картки, то зараз уже пішли у Нігерію і далі. Ми працюємо з банками, щоб вони ці операції класифікували як ризикові. Також була схема із дропами: коли на картку збираються платежі p2p, при накопиченні певної суми оплачується умовний «готель у Болгарії», а потім ця готівка виводиться. Подібні схеми зараз намагаємося прибрати.
Зараз, сподіваюся, ми цю сторінку про несплату податків закрили, тож гравцям цього ринку треба сплатити борги перед державою і далі працювати у легальному полі. Чорний ринок гемблінгу має зникнути.
Чи є вже кримінальні провадження проти гемблінгу за несплату податків? І на які суми?
Є, але це таємниця слідства. Щодо грошей також коментувати не можу, але порядок сум там порівняний із 5 млрд грн у справі з iBox.
Яка ваша позиція по зв’язках грального бізнесу з росією? У нас досі працюють такі компанії.
Я родом з Маріуполя. Ця країна знищила усе, що було у моїх батьків. І це тільки одна окремо взята родина, а загалом постраждалих сотні тисяч. Тож я вважаю, що все, пов’язане з росією, має бути в санкціях або закрите. Даних по бізнес-зв’язках вистачає зараз на десятки санкційних списків, але перевіряти та закривати їх — то вже робота правоохоронних органів.
Чи є якісь закордонні податкові практики, на які ви дивитесь і плануєте впроваджувати у нас?
Ще до парламентської роботи я був і лишаюсь прихильником підходу: чим менше ми змінюємо податкове законодавство, тим краще. Постійні зміни правил гри у довгостроковій перспективі ніколи бізнесу не допомагають.
Ось ми зараз зафіксували якісь правила в «Дія Сіті», начебто непогані. І я би дуже хотів, щоб ми мінімум років на п’ять нічого не змінювали.
Розкажіть будь ласка, що із легалізацією крипти? Був наче проект закону про податки на такі активи, але ще не дійшов до Ради…
Я — голова робочої групи з цього питання, і йому можна було би присвятити окреме інтерв’ю. Ми чекали регулювання МіСА (регулювання від ЄС, зміни до Директиви 2019/1937/ЄС — Markets in Crypto Assets, або ж МіСА — ред.). Адже нам потрібно синхронізувати своє законодавство із ЄС. Наша головна ідея: зробити аналог МіСА, але із певними послабленнями. Щоб, коли ми станемо членом ЄС, мати конкурентні переваги перед іншими країнами, тією ж Естонією.
Щодо ставок оподаткування, там є різні ідеї. Основна: оподатковувати тільки вихід з крипти податком у 5%. Я би хотів вірити в те, що ці 5% і лишаться в остаточній версії, але що там буде, сказати точно поки не можу. Просто ввести нульове регулювання ми не можемо, адже тоді одразу потрапимо у список ризикованих ринків і на цьому вся історія з легалізацією крипти завершиться.
Чи плануєте якісь законодавчі зміни, які допоможуть miltech-компаніям?
Такі ініціативи, якщо вони погоджені в уряді, ми приймаємо у максимально короткі терміни. Ми в такий спосіб прийняли законопроект по ввезенню дронів, нещодавно розглядали про скасування ПДВ та мита на антидронові рушниці, тепловізійні монокуляри.
Я би сказав, що у всіх людей, які займаються мілітарі-стартапами в Україні, особливо, якщо працюють з державою, є телефон мій і Данила (Гетманцева, голови податкового комітету ВР — ред.). Я не для красивого слова це кажу, все, що стосується miltech та волонтерки, пролітає крізь Раду на великій швидкості, із «сигналками». У таких ініціатив зараз — зелений коридор.
У чому актуальність законопроекту по декриміналізації порно зараз, який вплив на онлайн прогнозуєте (той же OnlyFans заплатив достатньо великий податок «на Google» в бюджет)?
Один з факторів актуальності ви назвали: справді OnlyFans заплатила за перше півріччя 2023 року 34 млн грн податку. А правоохоронці за це можуть садити людей, для яких це власнообрана робота? Ще й під час війни. Це якась шизофренія.
Але економічний ефект — це не головна ідея і мета законопроекту. Основна ідея — це захистити права людей в Україні. У нас за останні п’ять років правоохоронці щороку відкривають більше 1000 справ по поширенню порно.
Але кримінальний кодекс написаний так, що вони тягнуть в суд дівчат за приватні переписки з власним хлопцем, подружні пари, які вирішили підзаробити хоум-відео на PornHub. Пошук у Google легко видає купу таких історій.
Ну і, звичайно, правоохоронці приходять до тих дівчат та хлопців, які усвідомлено обирають порноіндустрію як місце роботи: з пропозиціями, в кращому випадку «поставити на лічильник», в гіршому — самі розумієте. Законопроект має забрати у правоохоронців можливість зловживати своїми повноваженнями, ганяючись за вебкам-моделями, а займатися реальними злочинами: можуть боротися із втягненням у проституцію чи дитяче порно, а можуть піти закривати нелегальні точки продажу цигарок, на які у них не вистачає часу.
Тому ми сподіваємося, що законопроект зробить так, щоб дівчатам та хлопцям, які самі вирішили заробляти у порноіндустрії (а вона зараз вся в онлайні), не доводилося переїжджати в інші країни чи оглядатися та домовлятися з правоохоронцями, аби не отримати строк ув’язнення на кілька років.
І судячи з підтримки петиції, публічного заклику більше 90 громадських організацій та громадян до народних депутатів і відверто позитивного відгуку на реєстрацію законопроекту, суспільний запит на цей крок зараз є. Будемо реалізовувати.
