Справа на понад 62 млн грн: що відомо про корупційне розслідування проти екскерівників Держспецзв’язку

У понеділок, 20 листопада, Кабінет міністрів України звільнив голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктора Жору. Згодом Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили їм про підозру в корупції та заволодінні понад 62 млн гривень державних коштів.

Колишніх очільників структури підозрюють в участі у схемі заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Крім держслужбовців, за даними НАБУ, до злочину також причетні інші четверо осіб. AIN.UA розповідає, що правоохоронці повідомили про корупційну схему та як відбувалася комунікація між її учасниками.

Злочинну схему почали готувати ще у 2020 році

• Усе почалося у 2020 році, коли власник групи компаній, які впродовж останніх семи років перемагали в тендерах різноманітних державних відомств на загальну суму понад 1,63 млрд грн, вирішив встановити контроль над закупівлями в структурах Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України.
• Використовуючи зв’язки в держорганах, він домігся призначення на посаду заступника голови Держспецзв’язку лояльної особи, стверджують у НАБУ. Це було необхідно для запуску злочинної схеми з контролю над закупівлями, яка діяла щонайменше впродовж 2020–2022 рр.

«На початку 2021 року Кабінет Міністрів визначив необхідність створення інформаційної системи. Реалізацію цього проєкту доручають держпідприємству, підпорядкованому Держспецзвʼязку. З метою заволодіння виділеними на проєкт коштами організатор схеми та підконтрольний йому заступник голови Держспецзв’язку залучили голову Держспецзвʼязку, керівника держпідприємства та його підлеглого», — йдеться в розслідуванні НАБУ та САП.

Для уникнення відкритих торгів та забезпечення перемоги в тендері на закупівлю ТЗ потрібній компанії учасники схеми незаконно провели його під грифом «таємно».

Деталі незаконного привласнення коштів та скриншоти повідомлень учасники схем можна переглянути у відео НАБУ та САП.

З цими фірмами підпорядковане Держспецзв’язку ДП уклало договори на постачання ПЗ та послуг та упродовж 2021-2022 років перерахувало кошти у сумі понад 285 млн грн. Тоді як реальна вартість нібито становила 223 млн грн.

Злочинну діяльність продовжили й після початку повномасштабного вторгнення, однак тепер – через іншу підконтрольну компанію. Усі учасники схеми включно з керівництвом Держспецзв’язку володіли інформацією щодо реальної вартості програмного забезпечення, брали участь у нарадах і обговореннях із компанією-розробником, а також узгодили розмір націнок та розмір незаконного прибутку, повідомили в НАБУ.

За цей час фігуранти злочину змогли заволодіти сумою в понад 62 млн грн. Наразі перевіряються інші епізоди можливої злочинної діяльності вказаних осіб під час проведення закупівель у відомствах Держспецзвʼязку.

Що трапилося далі

По-перше, і Юрія Щиголя, і його заступника Віктора Жору звільнили з посад. Згодом їм повідомили про підозру в привласненні коштів.

Віктор Жора прокоментував своє звільнення, заперечивши свою причетність до злочину та заявивши, що він переконаний, що зможе захистити свою репутацію в суді.

У Держспецзв’язку офіційно висловилися щодо висунутих підозр, запевнивши, що «всі закупівлі Служби від 2020 року проводили з дотриманням чинного законодавства». Водночас у структурі закликали утриматися від звинувачень щодо конкретних посадових осіб чи службовців, які зараз залучені в організації захисту критичної інформаційної інфраструктури, до завершення розслідування та надання результатам розслідування правової оцінки судом.

Ввечері 22 листопада президент України Володимир Зеленський виключив зі Ставки верховного головнокомандувача ексголову Держспецзв’язку Юрія Щиголя. На місце звільненого голови призначили міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

Уже 23 листопада Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заявив, що до ексголови Держспецзв’язку застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 25 млн грн. Підозрюваного взято під варту в залі суду. Строк дії запобіжного заходу — до 21 січня 2024 року. 27 листопада аналогічний запобіжний захід із заставою в 10 млн грн застосували щодо Віктора Жори.

Крім того, під час обшуку в ексголови Держспецзвʼязку виявили €82 000 та $72 000 готівкою. Також у Щиголя знайшли криптогаманець з $1,5 млн на рахунку. За словами прокурора, Щиголь має у своєму розпорядженні 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USDT, що еквівалентно $1 201 928, і 6,9 біткоїна (приблизно $265 000).

28 листопада стало відомо, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще одного неназваного підозрюваного в справі з можливістю сплати 30 млн грн застави.

Хто організував злочинну схему

22 листопада Центр протидії корупції повідомив, що підприємця-організатора злочину взяли під варту з можливістю виходу під заставу в розмірі 50 млн грн, ним виявився Роман Коваль.

«За даними слідства, упродовж 2020–2022 років Роман Коваль у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробив схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу», — йдеться в повідомленні ЦПК.

За даними YouControl, Роман Коваль був співвласником ТОВ «2К Консалтинг» і ПрАТ «Атлас». Також він володіє 50 % компанії «Медирент», яка спеціалізується на створенні інформаційних систем для корпоративного та державного управління, надає послуги в галузі розробки програмного забезпечення, IT-сервісів, бізнес-додатків та кіберзахисту.

• Компанія була створена ще в 1995 році. Відтоді в її портфелі низка проєктів для Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби, Мінсоцполітики, Мін’юсту, НБУ, ЦВК тощо.
• Зокрема, «Медирент» виграла тендери на вибори 2012 року, однак разом із компанією «Інфосейф», яка свого часу була зареєстрована на Віктора Жору, який на той час був начальником відділу захисту інформації вищезгаданого ПрАТ «Атлас». Зараз Жора також фігурує в справі про ймовірне розкрадання 62 млн грн. Засновником і «Атласу» й «Медиренту» є Роман Коваль.
• У 2018 році в розслідуванні Bihus.info розповіли про зв’язки «Інфосейф ІТ» із компанією «Медирент». Тут також йдеться про роль у роль Віктора Жори та Романа Коваля в незаконній схемі з розробки Єдиній базі Фонду Держмайна.
• У січні 2021 року Віктора Жору призначили заступником голови Держспецзв’язку з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.