На сайті Офісу Президента України з’явилася петиція з проханням обмежити роботу онлайн-казино. Її автор, військовий, аеророзвідник 59 бригади Павло Петриченко, каже, що азартні ігри стають для багатьох військових способом впоратися зі стресом, що призводить до серйозних проблем.
- За словами Петриченка, військові можуть витрачати на ігри все своє грошове забезпечення, брати мікрокредити, або ж здавати в ломбарди дрони та тепловізори, завдаючи цим шкоди не лише собі, але і побратимам.
- За першу годину після публікації петиція набрала понад 5 тисяч голосів і продовжує стрімко збирати підписи.
- Економічна правда з посиланням на НБУ наводить дані, що у 2023 році українці щодня витрачали в онлайн-казино близько 400 млн грн, що становить понад 12 млрд грн на місяць.
- Військовий Павло Петриченко порушує тему «лудоманії» (гральна залежність), зокрема серед військових, через постійну рекламу казино.
- Telegram-канали діляться досвідом, як їм пропонують рекламувати онлайн-казино, подвоюючи тариф та забираючи всі рекламні місця.
- Редакція «Новинача» розповіла виданню Ґрунт, що відмовилась від співпраці з казино, стверджуючи, що їхнім пріоритетом є нести сенси, а не «мутити гривні на лівій тємкє».
- «Мемарня» також розповіла, що їхньому каналу пропонували не просто прорекламувати казино, а й опублікувати історію про те, як компанія купує пікапи для ЗСУ. Проте популярний Telegram-канал дратувала агресивна масова реклама, а додатковою причиною для відмови стала проблема серед багатьох військових.
- Стендап-комік і волонтер Василь Байдак закликає людей не рекламувати онлайн-казино, адже це може призвести до серйозних проблем, аж до руйнування сімей.
Петиція потребує 25 тисяч голосів для розгляду президентом.
Контекст
Гральний бізнес в Україні був заборонений з 2009 року, що призвело до його тінізації. Оператори лотерей знаходили «лазівки» в законі та продовжували займалися ігровою діяльністю.
Щоб законодавчо врегулювати це питання, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила закон №2285-д про державне регулювання грального бізнесу. Цим рішенням парламентарі дозволили діяльність офлайн- та онлайн-казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати.
За час своєї роботи на гральному ринку КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей – спеціальний орган для реалізації державної політики у гральній сфері), за даними медіа, видала понад 6 тисяч ліцензій та дозволів, вивівши значну частину бізнесу з «тіні».
Перший заступник голови комітету Ярослав Железняк повідомив, що гральний бізнес України в січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що в 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
За оцінками Железняка, держбюджет отримав лише 1,056 млрд грн доходів від грального бізнесу, хоча перед легалізацією ринку було анонсовано надходження щонайменше 12 млрд грн на рік.
Наприкінці 2023 року гральному бізнесу загалом донарахували податків і зборів на суму понад 51,2 млрд грн.
