Із початком повномасштабного вторгнення мільйони українців виїхали за кордон, вивозячи родини у безпеку. Частина з них оформила там соціальні виплати, хтось може отримувати благодійну допомогу. За українським законодавством, вони мають декларувати ці виплати і платити з них податки. Ситуацію у своїй статті пояснює СЕО бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM Олена Матвійчук.


За різними офіційними підрахунками (зокрема, ООН), за кордоном перебуває більше 5 млн вимушених переселенців з України. Важко підрахувати точно, але переважна більшість з них — це не айтівці, які мають змогу працювати дистанційно.

Часто це люди, які залишились без роботи і через війну вимушені, разом із тимчасовим прихистком в інших державах, просити і про соціальну допомогу, або користуватися благодійною допомогою. Отже, що стосується тих українців, хто перебуваючи в інших країнах та працює віддалено — зовсім скоро закінчується 183 денний термін, який дозволяє ним перебувати і отримувати доходи в Україні та інших країнах без зміни податкового резидентства.

Але треба звернути увагу на іншу величезну проблему, яку створює Україна для мільйонів своїх громадян та які отримують закордоном соціальну та благодійну допомогу.

Справа в тім, що згідно чинного українського законодавства, отримання соцвиплат чи благодійної допомоги закордоном  вважається отриманням іноземного доходу. Якщо точніше, то відповідно до п. 170.11 ст. 170 розд. IV Податкового кодексу України, «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку-отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію», та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ — а саме 18 % ПДФО і 1,5 % військовий збір

У платника податку може не бути підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ. Тоді такий платник зобов’язаний подати до податкової за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Відповідно, як бачимо із наведених норм, поки що для української податкової офіційна соціальні допомога, отримана українськими громадянами в інших державах с це іноземний доход, який треба декларувати і сплачувати 19,5% з їх суми щорічно (18% ПДФО та 1,5% військового збору — ред.).

Далі більше: стосовно отримання громадянином України нецільової благодійної допомоги від благодійника-фізичної чи юридичної особи або міжнародної організації. 

Якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги перевищує 1240,50 грн у 2022 році — її також треба декларувати та сплачувати з неї відповідний податок. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Поки що податкова мовчить про цю величезну проблему. Чи навмисно – не зрозуміло. Наразі ніхто офіційно не роз’яснює чи підлягає декларуванню і оподаткуванню в Україні вартість благодійної та соцдопомоги, безоплатного житла, продуктів харчування, отриманих резидентами України в інших країнах. А якщо немає жодних роз’яснень, то чинними є вищезазначені податкові норми. Також офіційно не відомо чи готує хтось із  законодавців зміни до законодавства.

Лише наприкінці березня була доволі невиразна позиція НАЗК стосовно того, чи можуть державні чиновники, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, отримувати грошову допомогу від іноземних держав.

У власному офіційному повідомленні для державних службовців, НАЗК пояснює, «якщо ви переїхали за кордон через російську агресію, ви маєте право на соціальну допомогу навіть якщо ви продовжуєте працювати публічним службовцем (дистанційно або ви перейшли на простій).

Водночас Закон України “Про запобігання корупції” все ж передбачає, що соціальні виплати у грошовій формі потрібно декларувати як дохід… Саме тому найближчим часом НАЗК ініціює зміни до законодавства, щоб українці, які стали вимушеними переселенцями, не мали декларувати соціальну та гуманітарну допомогу, а також зміни, які не будуть забороняти сумісництво з іншою оплачуваною діяльність на час простою».

Але минуло майже 5 місяців після цього повідомлення, і як і податкова, НАЗК про жодні законодавчі ініціативи не повідомив.

Подібні кульбіти українських посадовців навряд чи допоможуть пересічним українцям, які вимушені покинути свої домівки, втратили доходи та вимушені просити грошової допомоги в інших країнах.

Проблема зростає як сніжний ком і потребує дуже оперативного законодавчого врегулювання. Адже вона збільшується разом із згаданою вище вимогою до вже працюючих українців закордоном ставати іноземними податковими резидентами, а відповідно і сплачувати податки закордоном.

Це питання обіцяли врегулювати раніше, але поки що Мінфін України цього і не зробив. Не узгодив із іншими країнами, що протягом всього часу вимушеного перебування в інших кранах, українці будуть вважатися українськими податковими резидентами.

Автор: Олена Матвійчук, CEO бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDoITBM