Через повномасштабну війну та брак енергоресурсів, опалювальний сезон в Україні почнеться пізніше та закінчиться раніше, ніж зазвичай. Крім того, через обстріли та велике навантаження на електромережі можливі відключення електропостачання, тож українці вже скуповують генератори.

Проте генератор у багатоквартирному будинку не поставиш, і в цьому матеріалі редакція AIN.UA розповідає про те, як реалізувати резервне живлення у квартирі.

Особливості резервного живлення у квартирах

Генерувати електроенергію у квартирі практично неможливо: дизельні/бензинові генератори шумні та створюють дим, який потрібно кудись відводити, сонячні панелі в достатній кількості розмістити майже неможливо, а динамомашини ми навіть розглядати не будемо.

Єдиний варіант, який залишається у мешканців багатоквартирних будинків — акумулювати електроенергію доки вона є, та витрачати її «з запасів» у разі перебоїв. Тому ми говоримо не про автономну, а про резервну систему.

Її потужності має вистачати на підтримку критично необхідних електроприладів — комп’ютерів, освітлення, для заряджання ноутбуків та телефонів. Проте її ніколи не вистачить на потужні нагрівальні прилади — про обігрівачі, бойлери та чайник доведеться забути до відновлення штатного електропостачання.

Чому про потужні прилади потрібно забути?

Звичайний автомобільний акумулятор на 60 Ампер годин (А*год) може впродовж 60 годин віддавати ток в 1 ампер і напругою в 12 вольт. Тобто може близько 60 годин заряджати 2 телефони. Але якщо у вас є інвертор (пристрій, що зробить з 12 вольт 220, як в розетці) то ви можете спробувати закип’ятити чайник води від цього акумулятора.

Тоді математика буде наступна: 220 вольт — це у 18,3 раза більше ніж 12 вольт, які віддає акумулятор. Саме у стільки разів падає його місткість. Тобто 1 ампер при напрузі у 220 вольт акумулятор даватиме вже не 60, а лише трохи більше 3 годин.

Крім того, чайник споживає значно більше електроенергії, ніж телефони чи ноутбуки. І йому потрібен не 1, а близько 7 ампер під час роботи. 3 години ділимо на 7 і виходить близько 25 хвилин роботи чайника від того ж акумулятора. Тобто в умовах аварійної відсутності електропостачання використовувати резервного живлення для потужних приладів можна, але абсолютно недоречно.

Найпростіше рішення — купив і забув

Джерело: Rozetka

На ринку вже давно є така річ, як універсальні мобільні батареї. Фактично, це павербанки, проте для напруги 220 вольт. Достатньо включити їх в розетку, щоб вони самі заряджалися, коли є світло (і, відповідно завжди були повністю зарядженими), а у випадки відсутності електроенергії включити електроприлади в них.

Переваги такого рішення:

  • Не потребує додаткових навичок від користувача;
  • Мобільність;
  • Зручна індикація рівня заряду;
  • Велика кількість додаткових роз’ємів, включаючи автомобільні прикурювачі та USB.

Недоліки такого рішення:

  • Як правило, маленька ємність універсальних батарей;
  • Неможливість додати акумуляторні блоки, щоб збільшити ємність батареї;
  • Неможливість замінити акумулятори після їх деградації;
  • Висока ціна;
  • Мала потужність.

Дешеве рішення — безперебійник з OLX

Джерело: OLX

Звичайний офісний безперебійник виконує ті ж самі функції, що й універсальні мобільні батареї, проте має значно менший об’єм батареї, зазвичай 7-17 А*год. Якщо купувати такий пристрій новим — в ньому мало сенсу, з урахуванням співвідношення ціни/ємності/зручності.

Проте на сайтах безкоштовних оголошень, наприклад, OLX є сотні пропозицій з продажу вживаних безперебійників, в яких вийшли з ладу штатні акумулятори. Все, що потрібно зробити користувачу — викинути старий акумулятор і замінити його значно більш потужним (підійде 60-100 А*год від автомобіля).

Джерело: kwatt.com.ua

Тут є свої ризики, адже система заряду акумулятора, що вбудовано в безперебійник була початково розрахована меншу ємність, а система інвертора на значно менший час роботи. Проте, як показує практика такі рішення можуть працювати роками, а ціна виходить в 3-4 рази дешевшою за заводські.

Переваги такого рішення:

  • Просте рішення, що майже не вимагає від користувача додаткових маніпуляцій;
  • Можливість, за потреби, додавати акумулятори, збільшуючи ємність;
  • Ціна, з якою не можуть зрівнятися аналогічні джерела аварійного живлення.

Недоліки такого рішення:

  • Ненадійність, через перевищення штатного об’єму батареї;
  • Відсутність додаткових роз’ємів, що трохи знижує КПД пристрою;
  • Необхідність місця для зберігання.

Найпотужніше рішення — власна електростанція

Створити власну накопичувальну електростанцію — найкраще рішення з точки зору його вартості, надійності та потужності. Проте є й недоліки — потрібно розібратися як працює вся система й зібрати її власноруч.

Фактично накопичувальна електростанція — це частина сонячної електростанції, до якої замість сонячних панелей підключили зарядку від загальної мережі. Для побудови такої системи потрібно купити акумулятори, інвертор та систему заряду, вміти це все налаштовувати та місце для зберігання такої системи.

А з досвіду журналіста AIN.UA, навіть встановлена на балконі невелика сонячна панель може продовжити час автономної роботи такої системи з декількох днів до тижня, що може бути очевидною перевагою в надзвичайних ситуаціях.

Переваги такого рішення:

  • Ємність такої системи обмежена лише місцем для зберігання додаткових акумуляторів;
  • Потужність може дозволяти включати навіть потужні електроприлади;
  • Надійність, оскільки такі рішення є класичними для сонячних електростанцій;

Недоліки такого рішення:

  • Необхідність місця для установки системи;
  • Необхідність розібратися як працює вся система й зібрати її власноруч, або звертатися до спеціалізованих компаній;