Українська ІТ-галузь демонструє стійкість в умовах повномасштабної війни, та навіть примудряється зростати. Але проблеми є і в ІТ, і першочергово вони впливають на спеціалістів-початківців. Знайти першу роботу без досвіду завжди було важко, але у часи, коли більшість компаній призупинили програми по стажуванню та винаймають, починаючи щонайменше з міддлів – це перетворилося на задачу з двома зірочками.
Наскільки все погано чи надія є? AIN.UA аналізує ситуацію на ринку, яка склалася для джунів після 24 лютого 2022 року і ділиться історіями спеціалістів, які пішли шляхом перекваліфікації в ІТ у найважчі для країни часи.
Насичення ІТ-ринку спеціалістами-початківцями
Ще рік тому ІТ-ринок праці був гарячим, як ніколи. Рекрутери засипали досвідчених спеціалістів пропозиціями, намагаючись зманити на зарплати, що стрімко зростають. В таких умовах спеціалістам-початківцям також було простіше – багато роботодавців розуміли, що дефіцит кадрів буде тільки збільшуватись, тому були готові інвестувати в джунів.
«До війни серед IT-рекрутерів був жарт, що джунів скоро «вербуватимуть» із пологових будинків. Всі галузі української економіки потребували молодих фахівців, а в IT попит випереджав пропозицію в рази. Бізнеси співпрацювали з вишами і навіть школами, щоб наймати вмотивованих новачків, і готові були інвестували кошти в їхній розвиток.
Зараз через війну в Україні ситуація інакша: вакансій стало менше, насамперед джуніор-позицій», – коментує співвласниця та CEO Indigo Tech Recruiters Катерина Осадчук.
У той же час в Україні наразі бум попиту на IT-навчання. Багато навчальних організацій запропонували безкоштовні курси з перекваліфікації, як от проект Мінцифри IT Generation, і українці охоче користуються пропозицією. Тільки за добу сайт програми переглянули 64 000 користувачів, які подали тисячі заявок до IT-шкіл. На програму IT Fundamentals for Ukrainian switchers від EPAM University подалося в 10 разів більше охочих, ніж на окремі курси до війни.
Мотивація опанувати цю професію зрозуміла: вона затребувана навіть у кризові часи, передбачає гнучкість, можливість працювати віддалено та заробляти додатково на фрілансі. Водночас після отримання освіти перед випускниками цих та інших програм постане питання працевлаштування.
Все це призводить до насичення ринку спеціалістами-початківцями у час, коли роботодавці воліють винаймати переважно досвідчених фахівців, частина з яких переїхала за кордон.
«Якщо ще рік тому ті ж технологічні бізнеси були готові наймати новачків із базовими скілами і інвестувати в їхній подальший розвиток, зараз на це бракує коштів. Вакансій для джунів поменшало, як і робочих місць в Україні загалом. Наприклад, даними Djinni, з травня IT-кандидатів стало на 9000 більше, вакансій – на 2000 менше. За рік до повномасштабної війни ситуація була протилежною: вакансій на ресурсі було вдвічі більше, ніж кандидатів (20 000+ та 10 000+ відповідно)», – відмічає Катерина.
Знайти роботу можна за кордоном, але і тут найм українських фахівців дещо уповільнилися. “Компанії зважають на ризики, спричинені війною (наприклад, такі як мобілізація та нестабільність валютного регулювання), і оцінюють, чи можуть команди лишатися результативними в надскладних умовах”, – пояснює Осадчук.
Ринок ІТ-праці в цифрах
Після початку війни кількість початківців (кандидати, що взагалі не мають досвіду або менше 1 року досвіду) зросла в 2 рази: у лютому на «Джинні» було 9800 джуніор профілів, а станом на 1 серпня вже 20 000, розповідає Head of customer operations Djinni Максим Коваль.
«Такий приріст можна пояснити тим, що стало значно більше світчерів, які хочуть перейти у ІТ-сферу з інших, а також тим, що джуніорам дійсно стало значно важче знаходити свою першу роботу – кількість вакансій знизилась. У лютому ми спостерігали близько 7400 джуніор-вакансій, а на початку серпня їх вже в 2.5 рази менше, всього лиш 2800», – відмічає Максим.
Він також виділив, кому та у яких сферах знайти роботу найпростіше та найскладніше.
Популярні напрямки у вакансіях для початківців:
- технічні: JavaScript, PHP та тестування ПО;
- нетехнічні: маркетологи, підтримка, продажі;
- у лютому також багато вакансій (близько 600) було у напрямку HR/рекрутинг, проте зараз їх у 10 раз менше.
Найменший попит зараз на:
- мобільну розробку: 28 вакансій на Android та 31 на iOS, а також Ruby та Rust.
- Ще гірші справи у тестувальників: всього лише 105 вакансій та майже 5000 кандидатів, тобто 50 охочих на 1 місце.
- Серед нетехнічних напрямків найменше наймають бізнес-аналітиків, дизайнерів та HR/рекрутерів, а кількість кандидатів у цих напрямках дуже велика, тож знайти роботу буде непросто
Якщо аналізувати тренди серед кандидатів, то вони однакові як у лютому до війни так і на початку серпня, просто кандидатів стало суттєво більше.
- Найбільше джуніорів серед тестерів, дизайнерів та проджект-менеджерів.
- Серед технічних напрямків лідирують з великим відривом JavaScript розробники – таких кандидатів зараз на ринку близько 5000.
- Наступна найпопулярніша (і в 5 раз менша) категорія це Python розробники – їх близько 1000.
Історії свічерів
Величезна кількість випускників різноманітних курсів, світчерів серед маркетологів та проджект-менеджерів при маленькій кількості вакансій для них створює значну диспропорцію на ринку праці. В LinkedIn та Facebook все частіше можна побачити публікації від кандидатів, які вже довгий час безуспішно шукають роботу та майже зневірилися на цьому шляху.
Ми попросили свічерів, які вже влаштувалися, та тих, хто все ще пошуках свого першого місця роботи в ІТ, поділитися досвідом.
Михайло Бала, джуніор UX/UI-дизайнер
Мій трудовий шлях був різноманітним. Студентом я починав з підробітків: був офіціантом, працював у “весільній агенції”, займався технічним перекладом. Після інституту змінив декілька професій серед яких були і альпініст, і кухар, і керівник відділу постачання.
Згодом вирішив всерйоз взятися за пошук напрямку, який буде мені цікавий і, одночасно, матиме потенціал для росту в майбутньому. Звернувся до кар’єрного консультанта – ми зійшлися на UI/UX дизайні. Зараз розумію, що це моє, і шкодую, що не взявся за цей напрям раніше. Мав попередню спробу увійти в ІТ-сфері через Java, але було менше задоволення.
Системно почав шукати роботу з травня – відразу по закінченню першого модуля в Projector і повернення додому. До цього відправляв заявки на стажування по своєму напрямку.
Я відправив більше 20 листів. Відгукнулися тільки раз, але в кінцевому результаті, хотіли когось з більшим досвідом. Через те, що я новачок у сфері — не маю достатньо «теплих» контактів, а під час пошуку стажування, підозрюю, що це допомогло б.
Роботу шукаю і дотепер. Є побоювання, що пошук може затягнутися. Дуже помітно, як кількість entry-level-позицій в ІТ знизилася, варіанти стажування практично зникли.
Пріоритет будь-якої компанії — зберегти роботу наявним співробітникам. В цілому, якщо подивитися на запропоновані вакансії на ринку, то компанії зараз шукають спеціалістів рівнем middle/senior. Брати новачка та інвестувати в його навчання зараз мало у кого є бажання та ресурси.
Андрій Михайленко, Junior Front-End Developer
Мені 34 роки. У минулому році прийняв рішення змінити сферу діяльності, ІТ мене давно приваблювало. Багато друзів айтівців теж зіграли свою роль.
В жовтні 2021 пішов на онлайн-курс Gо IT Full Stack, розрахований на 10 місяців. Основна частина (CSS, HTML, Java Script) мала закінчитись в травні, потім – фреймворки та бекенд. Все йшло добре – навчання, командні проекти… Я домовився з однією компанію про співбесіду, яка мала відбутись наприкінці основної частини курсу. Все йшло добре до ранку 24 лютого.
Go It поставили курси на паузу зі збереженням умов контракту. Багато хто зі студентів та менторів вимушені були переміщуватись в безпечні місця. Я залишився в Запоріжжі та використовував цей час для повторення матеріалу. Але коли поруч активні бойові дії, важко зосередитись на навчанні. Тому вдень волонтерство, вночі навчання.
Через місяць навчання на курсах відновили, основну частину закінчи в червні, захистили командний проект та почали вивчати React. На цьому етапі вже було готове резюме, але…
Компанія, з якою я домовлявся про співбесіду, перестала набирати на позиції Junior або Trainee. Ринок вакансій в Запоріжжі (і по всій країні) дуже просів. До війни було багато вакансій на позиції Junior Front-End. На djinni легко було знайти вакансію на $500-1000 в залежності від міста. Зараз на позиції «трейні» важко знайти вакансію з оплатою.
Знайшов три вакансії, два-три місяці фултайм безоплатної практики, але всеодно відправив резюме. Відгукнулась одна компанія, на співбесіді пообіцяли тестове, але на цьому все скінчилось. На віддалену роботу з мінімальним досвідом по Україні близько 10 вакансій. Але й там більше на вузькі місця. Мобільні розробки, ангуляр тощо…В топ-10 компаній вакансії Junior Front-End наразі відсутні.
Зараз є можливість працевлаштування за кордоном: Польща, Німеччина, Чехія, Нідерланди. Охоче беруть на позицію джуна з мінімальними знаннями. У мене є можливість виїхати, маю бронь, бо на забезпеченні дитина-інвалід. Але мабуть я дуже сильно люблю Україну і не залишаю надії влаштуватись тут.
Наталя, Junior Python Developer
До перекваліфікації я працювала у приватного підприємця – готувала та заповнювала документи для отримання будівельної ліцензії. Нічого спільного з IT. Програмування мене приваблювало ще з університету, але пішла на іншу спеціальність. Довго наважувалася на перекваліфікацію, думала, що вже пізно. Але чоловік умовив мене піти на курси, обрала Python.
Шукати роботу почала, ще не закінчивши курси. Зробила резюме, виклала його на на різних сайтах. Відправляла і до окремих компаній, але результату не було.
Після початку повномасштабного вторгнення всі відгуки від роботодавців закінчувались приблизно однаково: «дякуємо, але на жаль зараз ми не набираємо новачків». До війни, було дуже багато пропозицій на джуна чи трейні. Зараз трейні взагалі зникли, а джуни мають бути досвічені на рівні мідлів.
Я вже і не мріяла отримати роботу в такий час, тому вирішила продовжувати вчитися. Пройшла ще декілька курсів, зокрема в EPAM і GoIT. І там мені допомогли з працевлаштуванням. Зараз я працюю на посаді Junior Python Developer у компанії Sentrium.
Що кажуть роботодавці (можливості для початківців – є!)
Більшість компаній дійсно призупинили найм початківців, але дефіцит ІТ-фахівців, як в Україні, так і на глобальному ринку зберігається. А отже, у джунів є надія.
«Звісно, лютий, березень і частково квітень – це той період, у який довелося переглянути свої плани найму. Наразі ми бачимо стабілізацію ситуації, зокрема, у зв’язку з відносним зменшенням безпекових ризиків у більшості регіонів. Відповідно, спостерігаємо зростання уваги до бізнесу та довіри до роботи в Україні загалом», – коментує Анна Халімон, Head of Global Recruitment в Ciklum.
Вона також додала, що після викликаної війною вимушеної паузи, Ciklum розглядає можливість відновлення освітньої програми Ciklum Academy.
SoftServe також відновила найм початківців. Зараз в Україні відкрито 43 вакансії для спеціалістів рівня trainee та junior, найбільше в напрямках QM, Java, .NET, Technical Communication, MS SQL, Web UI. Хоча частина з них закриватиметься з внутрішнього резерву компанії. Загалом, у SoftServe відкрито 143 вакансії для початківців – після України найбільше позицій у Польщі, Болгарії та Колумбії.
«Війна вплинула на дуже велику кількість робочих процесів, проте, процес найму працівників в нас залишився практично без змін», – коментує Анастасія Фролова, Country Manager Ukraine у SoftServe.
Продуктові компанії, орієнтовані на внутрішній ринок, безумовно постраждали більше, але також починають відновлюватися. Серед них група компаній EVO. Нещодавно у напрямку фінтех компанія запустила програму інтернатури для entry-level спеціалістів, серед яких джуни і свічери.
“Ми оцінили наш продуктовий запит зараз і ресурси, які потрібні на виконання задач, та зрозуміли, що за декілька місяців буде потреба у фахівцях початкового рівня (джуніор). Було 2 шляхи — просто через місяць відкрити вакансію, класично провести співбесіди і запросити фахівця на роботу або – відкрити стажування. Другий шлях — це довше, складніше, але попередній досвід групи компаній EVO у проведенні інтернатур показав, що співробітники, які проходять навчання всередині, класно зростають у компанії, – розповідає HR Business Partner в EVO Fintech Тетяна Богдан.
Ми надихнулись такими історіями успіху і створили свій проект стажування. Він відрізняється від класичної інтернатури тим, що наші стажери працюватимуть не з тестовим продуктом, а одразу з нашим, реальним, під пильним наглядом співробітників і допомогою! Фінтех — складний домен, і раніше ми надавали перевагу фахівцям рівня мідл-сіньйор. Тому для колег це теж буде новий цікавий досвід”.
Інтернатура буде одразу у чотирьох напрямках — Node.js + React, Scala, Go, QA. Набір на Node.js + React вже провели і отримали шквал заявок – більше 300 заявок за 4 дні, хоча планували зібрати стільки за 10.
«Така кількість відгуків, на мою думку, приголомшливо велика — ми не очікували. Тому навіть довелося закривати анкету раніше (за що перепрошуємо перед тими, хто хотів, але не встиг)», – відмічає Тетяна.
Набори на інші напрямки анонсують вже найближчим часом.
Замість висновків
Можливостей для початківців стало менше. Набагато. Але так буде не завжди. Після всіх потрясінь ринок відновиться, а потреба в ІТ-спеціалістах буде лише зростати. Якщо ви все ще шукаєте першу роботу в ІТ, але ніхто не відгукується на резюме – так буде не завжди. Можливо, цей час краще витратити на вдосконалення своїх знань та набуття практичного досвіду на фрілансі.
Для тих, хто поки вагається, яку спеціальність вибрати, Максим Коваль радить обирати більш дефіцитні технології.
«Ключовою порадою буде не шукати легкого способу «ввійти в ІТ» через QA та проджект-менеджмент чи дизайн. Конкуренція у цих напрямках шалена. Краще витратити більше часу та зусиль та вивчитись на технічну спеціальність: той же JavaScript/Java/Python. Хоча і там буде непросто, адже війна створила кризу і в ІТ-сфері, – радить Максим Коваль.
Також, як і раніше, потрібно намагатись здобути хоча б некомерційний досвід, але все ж таки досвід реальної роботи над проектами. Кількість вакансій для джуніорів, які мають 1 рік досвіду, буде значно більшою за кількість вакансій, де готові взяти людину без досвіду».
